“У страшних умовах ми зберігаємо людяність, і капелан у цьому допомагає”
Україна разом зі західними партнерами розбудовує професійну капеланську службу і готує капеланів для служби в Збройних силах. Відповідний закон було ухвалено за кілька місяців перед широкомасштабним вторгненням Росії, тож готувати капеланів довелося в умовах бойових дій. Про це розповів начальник Служби військового капеланства ЗСУ Апарату Головнокомандувача ЗСУ, полковник Олексій Терещук. Нижче викладаємо його основні тези з розмови, яку записали для Голосу Америки.
В Україні відбувається підготовка військових капеланів на базі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вже відбулося два навчання – одне у співпраці з американськими військовими партнерами був курс у Німеччині на базі сьомої тренувальної армії Сполучених Штатів Америки. Там пройшли курс підготовки 25 військових капеланів.
Крім того, 10 військових капеланів були у Великій Британії у школі підготовки військових капеланів. 23 вересня, чергова група військових капеланів поїхала в Німеччину на американську базу, де проходить навчання.
Шалений поштовх до капеланства був у 2014-му році, коли розпочалася російсько-українська війна, і тоді священники, пастори поїхали у військо, розуміючи важливість духовної підтримки. Вони поїхали у військо як волонтери, добровільно, відвідували бійців, служили їм, молилися за них і разом з ними.
Україна нарешті перейшла на професійне військове капеланство у такому форматі, як у більшості країн-членів НАТО. Тобто військовий капелан є в однострої, він має офіцерське звання, він підписує контракт, він має свого помічника.
За 6 тижнів пропонуються знання з тактичної медицини, з мінної безпеки, зі зв’язку, і інших питань, щоб священник, який став військовим капеланом розумів, де він перебуває
Капелан має гасло «Бути поруч». Зазвичай він не перебуває на лінії зіткнення – безпосередньо там, де йдуть бойові дії. Але він дуже близько, тобто небезпека, загроза завжди є. І збройні сили мають навчити і дати мінімум необхідних знань, враховуючи обмеження по часу, тому що зараз йде війна, і немає змоги навчати пів року–рік.
Капелан є душпастиром для всіх, для всієї своєї військової частини або підрозділу, незалежно від того, якої віри в тебе військовослужбовці, і навіть якщо вони атеїсти. Він має підтримати духовний стан, забезпечити духовно-релігійні потреби, якщо це віруючий твого напрямку, якщо ні, то капелан шукає поряд священника, пастора, імама, щоб привести його до військовослужбовця, або військовослужбовцю забезпечити доступ до такого священнослужителя, щоб духовні потреби були забезпечені у воїна, і це – головне завдання наших капеланів.