Гроші у світлі Біблії
Хтось одного разу назвав гаманець “самою останньою фортецею”. Говорячи про фінансову сферу, гроші – це останнє, що ми довіряємо Богові в нашому житті. Що ж Біблія нам говорить про фінансову сферу нашого життя?
Біблія: праця – це засіб заробітку
«Хто крав, більше не кради, а краще працюй, роблячи своїми руками корисне, щоб було з чого подавати тому, хто у злиднях» (Ефесян 4:28).
«Бо коли ми були у вас, то заповідали вам таке: якщо хто не хоче трудитися, то нехай і не їсть. Та чуємо, що деякі у вас поводять себе безчинно, нічого не роблять, тільки метушаться. Таких наставляємо і переконуємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб вони, безмовно працюючи, їли свій хліб» (Солунян 3:10-12).
Усе, що ми маємо, належить Богові, а не нам
«Господня земля і все, що наповнює її, вселенна і всі, що живуть у ній» (Псалом 23:1). І, якщо розібратися, то я не в праві використовувати це так, як угодне мені одному. Я – лише розпорядник тих коштів, які довірив мені Бог. І тому мені належить використовувати ці кошти на Божу справу.
Біблія вчить забезпечувати свої сім’ї: «Коли ж хто про своїх і особливо про домашніх не піклується, той відрікся від віри і гірший за невірного» (1 Тимофія 5:8).
Важливо також ділитися з тими, хто має потребу: «Не треба, щоб іншим було полегшення, а вам тягар, але щоб була рівномірність. Нині ваш надлишок на доповнення їхньої нестачі, а потім їхній надлишок на доповнення вашої нестачі, щоб була рівність, як написано: “Хто зібрав багато, не мав зайвого; і хто мало, не мав нестачі”» (2 Коринф’ян 8:13-15).
Запитайте себе: А як я розпоряджаюся Божими коштами? Чи задоволений цим Бог.
Бог використовує гроші з певною метою
1. Щоб задовольнити наші насущні потреби:
«Хліб наш насущний дай нам сьогодні» (Матфія 6:11) – з молитви «Отче наш».
«Маючи їжу й одяг, будьмо задоволені тим» (1 Тимофія 6:8).
Жадність за своєю природою ненаситна, вона не має меж. Тому апостол Павло і учить нас задовольнятися тим, що Господь нам вже дав по Своїй великій милості.
2. Щоб випробувати нас і виховати наш характер:
«Я дуже зрадів у Господі, що ви вже знову почали турбуватися про мене; ви і раніше турбувались, але вам не сприяли обставини. Говорю не тому, що маю потребу, бо я навчився бути задоволеним тим, що в мене є, умію жити і в злиднях, вмію жити і в достатку; вчився всього і в усьому, насичуватись і терпіти голод, бути і в достатку, і в нестатках. Усе можу в Ісусі Христі, Який мене зміцнює» (Филип’ян 4:10-13).
Також у приповістях Соломонових сказано: “Убогости і багатства не давай мені, годуй мене насущним хлібом, щоб, переситившись, я не зрікся Тебе і не сказав: “хто Господь?” і щоб, зубожівши, не став красти і вживати ім’я Бога мого марно” (Прип. 30:8-9).
3. Щоб наставити нас на істинний шлях, через надання чи утримування коштів.
4. Щоб допомагати і благословляти оточення через кожного з нас.
5. Щоб виявити Свою силу і могутність у нашому житті.
Жадність і сріблолюбство є гріхом
«Не бажай дому ближнього твого; не бажай дружини ближнього твого, ні раба його, ні рабині його, ні вола його, ні осла його, нічого, що у ближнього твого» (Вихід 20:17).
«Велике надбання – бути побожним і задоволеним. Бо ми нічого не принесли у світ: явно, що нічого не можемо і винести з нього. Маючи їжу й одяг, будьмо задоволені тим. А хто бажає збагачуватися‚ впадає у спокусу і в тенета і в багато які безрозсудні і шкідливі похоті, що приводять людей до бідування і загибелі; бо корінь усього лихого є сріблолюбство, віддавшись якому, деякі ухилилися від віри і самі себе віддали багатьом скорботам» (1 Тимофія 6:6-10).
«Майте вдачу не сріблолюбну, задовольняючись тим, що є. Бо Сам сказав: “Не залишу тебе і не покину тебе”, тож ми сміливо говоримо: “Господь мені помічник, і не злякаюся: що зробить мені людина?”» (Євреїв 13:5,6).
Відповідь Ісуса на питання: “Що стається з тими, хто не в Бога багатіє?”
«При цьому сказав їм: глядіть, остерігайтеся користолюбства, бо життя людини не залежить від багатства її маєтку. І сказав їм притчу: в одного багатого чоловіка добре вродила нива. І міркував він сам собі: що мені робити? Немає куди мені зібрати плодів моїх. І сказав: ось що зроблю – зруйную житниці мої та збудую більші, і зберу туди весь хліб мій і все добро моє. І скажу душі моїй: душе, багато маєш добра, що лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселись. Але Бог сказав йому: нерозумний! Цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; кому ж дістанеться те, що ти наготував? Так буває з тим, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє» (Луки 12:15-21).
Бог застерігає нас від бажання швидкої і легкої наживи
«Вірна людина багата благословеннями, а хто поспішає розбагатіти, той не залишиться непокараним» (Прип. 28:22).
«Поспішає до багатства заздрісна людина, і не думає, що убогість осягне її» (Прип. 28:20).
Приказка «Швидко прийшло, швидко і піде» у дії
«Багатство від суєтности виснажується, а той, хто збирає працею, примножує його» (Прип. 13:11).
Добро, нажите неправедними шляхами, розбиває сім’ї
«Корисливий розладнає дім свій, а той, хто ненавидить подарунки, буде жити» (Прип. 15:27).
Висновок напрошується сам: жодні земні багатства не зможуть врятувати людину ні від смерті, ні від суду, ні від гніву Божого. Тому-то Ісус і сказав: “Яка бо користь людині, якщо вона здобуде весь світ, а душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?” (Матфія 16:26).
За матеріалами сайту “Біблійний дискусійний клуб”