
Чотири молитви Якова
В книзі Буття ми знаходимо чотири молитви, якими звертався до Бога Яків. Кожна з цих молитов стала віхою в його духовному становленні та Богопізнанні. Яків був звичайною людиною – такою ж як і ми. Але протягом свого життя він досягнув того, що вдається небагатьом – він змінив своє ім’я і свою сутність. Що може відбутися в твоєму житті завдяки молитві?
Молитва 1. ОБІТНИЦЯ
Це не ключова молитва Якова. В ній він більше проявляється як майстер перемовин, а не глибоко віруюча людина. Його особистий шлях богопізнання тільки починається.
І склав Яків обітницю, говорячи: Коли Бог буде зо мною, і буде мене пильнувати на цій дорозі, якою ходжу, і дасть мені хліба їсти та одежу вдягнутись, 21і я з миром вернуся до дому батька свого, то Господь буде мені Богом, і цей камінь, що я поставив за пам’ятника, буде домом Божим. І зо всього, що даси Ти мені, я, щодо десятини, дам десятину Тобі! (Буття 28:20-22).
Для багатьох людей подібні молитви також стають початком їх спілкування з Богом: “Господи, дай мені здати екзамен. А я в неділю піду до церкви”.
Перш, ніж щось обіцяти Богові, треба розібратися, що Він уже пообіцяв мені. І якщо є розуміння, що все ж потрібно принести обіт Богові, тоді ось декілька практичних порад:
1. Робити це самостійно – добровільно, не «за компанію».
2. Радитися з духовним наставником, з більш досвідченим християнином. Він допоможе зробити це зважено і на основі Божих обітниць, що дані нам в Святому Письмі.
3. Не просити багато. Яків у цьому служить нам дуже хорошим прикладом.
4. Просити в межах волі Божої.
5. Не спішити з тим, щоб дати обіцянку. В Біблії зустрічаються випадки, коли необдумана обітниця не була потрібна ні людині, ні Богу.
6. Обіцяючи, варто говорити «допоможи мені виконати цю обіцянку».
7. Не зволікати виконати свою частину, а зробити це при найпершій нагоді.

Молитва 2. БЛАГАННЯ
Момент небезпеки. Момент страху. Саме в такі миті відкривається, хто є твоїм богом, наскільки міцна твоя віра та виявляється твоє серце. Навіть в найбільш несподіваному випробуванні ти дієш згідно плану, який твоє серце довго обдумувало, оцінювало та приймало.
І сказав: Коли прийде Ісав до табору одного, і розіб’є його, то вціліє позосталий табір. І Яків промовив: Боже батька мого Авраама, і Боже батька мого Ісака, Господи, що сказав Ти мені: Вернися до Краю свого, і до місця свого народження, і Я зроблю тобі добре.Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з самою своєю палицею перейшов я був цей Йордан, а тепер я стався на два табори. Збережи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо боюсь я його, щоб він не прийшов та не побив мене і матері з дітьми. А Ти ж був сказав: Учинити добро учиню я з тобою добро; а нащадки твої покладу, як той морський пісок, що його не злічити через безліч. І він переночував там тієї ночі, і взяв із того, що під руку прийшло, дар для Ісава, брата свого (Буття 32:9-14).
Молитва – це вираження залежності від Бога. І саме так молиться Яків, коли дізнається про наближення Ісава – свого розгніваного брата.
З чого складається ця молитва?
В ній є смирення перед милостивим і вірним Богом. В ній є бажання перебувати в Божій волі і в Його Слові. Є прохання, висловлене ясно і просто. Ця молитва опирається на Божі обітниці, які Яків нагадує Господу.
Чи доводилося тобі опинятися в безвихідній ситуації? Чи доводилося молитися щиро і ревно? Чи приходила в той момент думка, що зараз – час особливої близькості з Господом, і саме зараз молитва сильна як ніколи?
А може, ти як Яків – спочатку помолився, а потім почав готувати “план Б”, щоб врятувалася хоча б частина?
Яків у своєму листі (це інший Яків, з Нового Завіту) закликає до того, щоб наші прохання супроводжувалися вірою, а не суєтою. Молитися з вірою, без всякого вагання – це виклик людській гордості, самовпевненості і бажанню все тримати під своїм контролем.
Натомість своєю молитвою ми дозволяємо Богові бути Богом, а собі нагадуємо про те, що ми – лише люди.

Молитва 3. БОРОТЬБА
Можливо, це один із найбільш загадкових епізодів у Біблії – боротьба Бога з Яковом. Ми не знаємо, що це була за боротьба – класична, греко-римьска, дзюдо..
Але парадокс цієї боротьби полягав у наступному: Бог бореться з Яковом, але при цьому Він не проти Якова, а за нього.
І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було. І зостався Яків сам. І боровся з ним якийсь Муж, аж поки не зійшла досвітня зоря.І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до суглобу стегна його. І звихнувся суглоб стегна Якова, як він боровся з Ним. І промовив: Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря. А той відказав: Не пущу Тебе, коли не поблагословиш мене. І промовив до нього: Як твоє ймення? Той відказав: Яків. І сказав: Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізраїль, бо ти боровся з Богом та з людьми, і подужав. І запитав Яків і сказав: Скажи ж Ім’я Своє. А Той відказав: Пощо питаєш про Ймення Моє? І Він поблагословив його там (Буття 32:24-30).
У боксера, який готується до змагань, є спаринг-партнер. Велика частина успіху залежить від того, чи буде спаринг-партнер сумлінним у своїй роботі, чи не буде боксувати в пів сили, чи не буде піддаватися. Чим завзятіше боксує цей партнер, тим більшу турботу він показує.
Буває, що Бог, Який за нас, виступає проти нас. І Він бореться з тими нашими уявленнями, які заважають Йому діяти в повній мірі, які блокують красу і силу Євангелії в моєму серці.
Саме в момент такої боротьби Бог змінив ім’я Якова і той став Ізраїлем. “Залишився Яків сам” – такими словами починається ця історія, і ці слова підкреслюють важливість усамітнення з Богом.
І якщо в попередніх молитвах Яків зосереджувався навколо питання “що робити?”, то цього разу Бог зосередив його увагу на іншому – “хто ти?”. Проаналізуй свої молитви. Навколо чого вони зосереджені? Чи є твоя молитва просто монологом?
А може, це боротьба з Тим, Хто, як спаринг-партнер, може зробити тебе зовсім іншою людиною?

Молитва 4. БЛАГОСЛОВІННЯ
Все своє життя Яків був справжнім “мисливцем за благословіннями”. Він поводився, як джентльмен удачі. Завжди використовував можливість, що йому надавалася, навіть якщо при цьому потрібно було трохи схитрувати.
І покликав Яків усіх синів своїх та й промовив: Зберіться, а я сповіщу вам, що вас спіткає наприкінці днів.
Зійдіться та слухайте ви, сини Якова, і прислухайтеся до Ізраїля, вашого батька!
…О Юдо, похвалять тебе твої браття! Рука твоя на шиї твоїх ворогів, сини батька твого тобі вклоняться.Юда лев молодий! Ти, мій сину, вертаєшся з здобичі: прихиливсь він, поклався як лев й як левиця, зведе хто його? (49:1-2, 8-9).
Яків благословив Ісава.
Яків благословив фараона.
Яків благословив своїх дітей.
Ви чули про синів Якова? Вони… емм… не були ідеальними. Рувим увійшов до наложниць батька. Симеон та Левій влаштували криваву різню. Юда запропонував продати Йосипа в рабство…
Чи заслужили вони благословіння? Ні. Як і Яків.
Але можливість молитися за інших і в молитвах своїх благословляти інших – це привілей, доступний кожному, хто повірив у Ісуса Христа.
Молитви бувають різними. Це видно з життя Якова, це помітно в книзі Псалмів, це простежується і в нашому житті. Є обітниці, є благання, є заступництво, є боротьба, є хвала і подяка, є захоплення і висловлення любові, а є благословіння.
Молитва показує моє серце і виявляє, що насправді є цінним для мене і хто є моїм богом. Показує моє ставлення до інших людей.

Просто подумай:
1. Скільки ти молишся за себе, а скільки за інших?
2. Про що саме ти молишся, коли згадуєш інших людей?
3. Чи молишся ти насправді, коли кажеш комусь “буду молитися за тебе”?
4. Яким чином ти можеш поглибити своє молитовне життя і пізнання Бога?
Автор: Олег Павліщук