Молитва може більше, ніж бунт чи війна? Жыве Беларусь!
Публікуємо думку пастора, в.о. головного продюсера медіагрупи “Надія” Сергія Степанюка щодо подій в Білорусі, де з 9 серпня 2020 року тривають мирні протести людей проти свавілля влади та порушення свободи волевиявлення народу. Що ж робити християнам під час таких подій?
“Жителі сусідніх з Білоруссю країн поділилися на два табори – хтось підтримує протестувальників, хтось чинну владу, хтось називає Лукашенка диктатором, а хтось чекає, коли вже бандитів усіх повиловлюють, які спати вночі не дають.
Звернув увагу, що заклики у Фейсбуці молитися за Білорусь відразу обростають їдкими коментарями тих, хто підтримує одну чи іншу позицію. Християни знову розділилися, як це було у 2014 році в Україні. Тож на який бік стати? Чи просто бути байдужим до всього, що відбувається?
З одного боку, Біблія чітко пише: «Сину мій, шануй Господа і царя, а з бунтівниками не спілкуйся…» (Прип. 24:21). І ще: «Не знеславлюй Бога, і не лихослов начальника свого народу». (Вихід 22:27) З іншого боку, той же Іван Хреститель, чи й інші пророки, не мовчали, коли царі відкрито грішили, а привселюдно їм докоряли.
Тож варто розібратися. По-перше, там де говориться про «бунтівників», в оригіналі стоїть слово, яке складно однозначно перекласти на українську. В більшості перекладів цього слова взагалі немає: «Сын мой, пред Господом и царем благоговей, чтобы не навлечь на себя их гнева» (Притчи 24:21). А от щодо «не лихослов начальника» – дієслово «лихословити» часто перекладене в Біблії, як «проклинати».
Отже висновок напрошується такий: ми, як християни, не маємо права злословити і проклинати керівника країни, яким би він не був. Часто можна зустріти у фейсбуці в постах християн насмішки над чинним президентом України, чи над попереднім, насмішки, які базуються більше на власному ставленні до людини, ніж на її конкретних справах. Але, звичайно ж, мовчати про гріхи, які здійснюються привселюдно тим же керівником, теж буде неправильно. Неприпустимо так жорстоко ставитися до тих, хто вийшов на вулиці. Неприпустимо бити і вбивати беззбройних людей, якою б їхня позиція не була. Тож знову повторю запитання – як знайти баланс? Яка позиція має бути у християнина?
Апостол Павло якось написав: «Насамперед прошу, щоби звершувати молитви, благання, прохання, подяки за всіх людей, за царів і за всіх, хто при владі, щоб нам жити тихим і спокійним життям — в усякій побожності та чистоті». (1 Тимофія 2:1-2) Так-так, «моліться за тих, які кривдять вас». (Луки 6:28) Молитва може зробити набагато більше, ніж будь-який бунт чи війна. Адже коли Бог буде діяти, то результат однозначно буде. Навіть може бути такий: «Призначеного дня Ірод, зодягнений у царські шати, сівши на судилищі, красномовно виступив перед ними. А юрба почала кричати: Це голос Бога, а не людини! Та раптово вразив його Господній ангел, бо не віддав славу Богові. І з’їли його черви, і він помер». (Дії 12:21-23)
Тож сьогодні закликаю всіх християн молитися за Білорусь! Пропоную всім вам приєднатися до молитовного бунту! Молімося про мир, молімося за керівників, молімося за ОМОН, молімося за протестувальників. Хто винен, щоб покаявся, хто невинен – був захищений.
Беларусь будзе жыць, калі будзе з Богам!”
Автор: Сергій Степанюк