Українці заплатили найбільшу ціну в Другій світовій війні. День пам’яті і примирення
Друга світова війна принесла десятки мільйонів смертей, безліч горя, тотальний занепад і руйнацію для багатьох країн. Україна зазнала в ній найбільших втрат. До того ж, ця війна була братовбивчою для українців. Ареною для воєн, які велися на теренах Країни в рамках Другої світової, були наші землі, а жертвами – наші люди. Українці стали заручниками-вояками практично всіх армій, які пройшли нашою територією.
Втрати України в Другій світовій війні
У цій війні (1939-1945 рр.) загинув кожен п’ятий українець. Серед військовослужбовців призову на літо 1941 року вціліли лише 3% із загальної кількості.
Загалом демографічні втрати України – включно з убитими, жертвами концтаборів, депортованими, евакуйованими й тими, що рушили у вигнання разом із відступаючими нацистами, – становлять більше 14 млн. осіб. Це найбільші втрати, яких не зрівняти з тими, що понесли інші країни й народи в Другій світовій війні. Фактично, втрати українського народу становлять від 40 до 44% від загальних людських втрат СРСР.
В цей страшний період було спалено 319 000 господарств, на Лівобережній Україні – зруйнований кожен четвертий будинок.
На руїни перетворилися 720 українських міст і містечок, 28 тисяч сіл, з яких 250 спалено вщент, знищено 16,5 тисяч промислових підприємств, 18 тисяч медичних установ, 33 тисячі шкіл, вишів та інших навчальних закладів, а також понад 33 тисячі колгоспів, радгоспів, МТС.
8 травня – День пам’яті та примирення
У багатьох країнах світу відзначають День перемоги над нацизмом або День закінчення Другої світової війни в Європі 8 травня, коли був ратифікований “Акт про беззастережну капітуляцію” збройних сил нацистської Німеччини. Цей документ був підписаний начальником оперативного штабу генерал-полковником Йодлем за дорученням президента Німеччини Карла Деніца.
Для більшості європейців 8 травня асоціюється з кінцем того жаху, яким стала для всього світу Друга світова, хоча попереду ще була битва за Окінаву, бомбардування Хіросіми і Нагасакі і капітуляція Японії.
9 травня – день, коли Німеччина підписала Акт про капітуляцію, відкоригований Сталіним. Відповідно, в СРСР саме цей день оголосили Днем перемоги.
День пам’яті і примирення в Україні
В роки незалежності в України виникло багато питань до Дня перемоги. І в зв’язку з непростою історією російсько-українських відносин в ХХ столітті, і тому, що в Росії 9 травня перетворили в фальшивку, інструмент пропаганди, з жахливими гаслами типу “Можемо повторити”.
Тому логічно, що Україна постаралася абстрагуватися від цього свята в його “радянському” вигляді. Президент України Петро Порошенко підписав у 2015 році указ про нове свято – День пам’яті і примирення. Метою його відзначення встановлено “гідно вшанувати подвиг Українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції в Другій світовій війні, і висловити повагу всім борцям проти нацизму.. “. А також “увічнення пам’яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни, посилення турботи про ветеранів війни, учасників українського визвольного руху цього періоду, жертв нацистських переслідувань, утвердження спадкоємності традицій воїнів — переможців нацизму та нинішніх захисників Вітчизни, консолідації суспільства навколо ідеї захисту України…”
Цей день відзначають не тільки в Україні. У 2004 році 8 травня встановлено як День пам’яті та примирення Генеральною Асамблеєю ООН. З 2005 року пам’ять жертв Другої світової війни вшановують у багатьох країнах світу.
Для Європи символом пам’яті жертв війни став червоний мак.