Зодягніться в повну Божу зброю
Кажуть, що на війні невіруючих немає. Коли життя висить на волосині, навіть атеїсти, хоча б на мить, звертаються до Бога, щоб Він їх зберіг.
“Ми знаємо, що кожен, хто народився від Бога, не грішить, — бо хто народився від Бога, той себе береже, і лукавий його не торкається. Ми знаємо, що ми від Бога, і що ввесь світ лежить у злі” (1 Івана 5:18-19).
Тож хто нас береже Бог чи ми самі?
Господь турбується про наше життя, як ніхто інший! Попри безліч беззаконня, що людина робить у цьому світі, Бог продовжує піклуватися про нас. Він «наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних” (Матвія 5:45).
Задля порятунку людей Бог послав у темряву цього світу Своє світло, Сина Ісуса Христа, Який відкрив людям дорогу спасіння! Але “люди ж темряву більш полюбили, як світло, — лихі бо були їхні вчинки!” (Івана 3:19).
Тож багато людей чекають допомогу від Бога і водночас «люблять робити зле».
Візьмемо стосунки між батьками та дітьми. Батьки вчать дитину, щоб їй добре було, але, якщо дитина не слухається та лізе туди, куди не слід, то як батькам її зберегти?
Тому Бог нас береже, але Йому потрібна наша взаємодія.
Щоб нас зберегти, Господь каже, щоб ми зодягнулися в Його зброю:
“Зодягніться в повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хитрощів диявольських. Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби. Через це візьміть повну Божу зброю, щоб могли ви дати опір дня злого, і, все виконавши, витримати. Отже, стійте, підперезавши стегна свої правдою, і зодягнувшись у броню праведности, і взувши ноги в готовість Євангелії миру. А найбільш над усе візьміть щита віри, яким зможете погасити всі огненні стріли лукавого. Візьміть і шолома спасіння, і меча духовного, який є Слово Боже. Усякою молитвою й благанням кожного часу моліться у Дусі, а для того пильнуйте з повною витривалістю” (Ефесянам 6:11-18).
З’ясуємо, як практично ми маємо застосовувати цю Божу зброю:
- «Підперезавши стегна свої правдою»
“Або воювати, або штани тримати”. Військовий має бути підготовлений, одягнутий, таким чином, щоб під час бою його нічого не відволікало. Бути підперезаному – це бути зібраним.
Нас підперезує правда. Якщо ми не знаємо правди, або невпевнені в ній, ми не зможемо діяти рішуче та зосереджено. Ворог постійно нас буде відволікати, зупиняти сумнівами, заведе не туди куди треба, або взагалі переманить на свій бік. Тому найперше ми маємо знати правду!
В часи коли для бою використовували меч, його носили на поясі. Тож вони були дуже пов’язані між собою. Коли ми не підперезані правдою, то не зможемо використати свій меч правильно. Без розуміння правди ми можемо думати, що захищаємо себе, або нападаємо на ворога, але насправді наш меч буде задіяний проти тих, хто не є нам ворогом. Брати меча та іти воювати треба тільки після того, як підперезався правдою!
Ісус молився за Своїх учнів кажучи: “Я їм дав Твоє слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу. Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого. Не від світу вони, як і Я не від світу. Освяти Ти їх правдою! Твоє слово — то правда” (Ів. 17:14-17). Щоб знати правду, треба читати та вивчати Слово Боже, Біблію. Правда – це Боже Слово.
Завжди перебувай у Слові Божої правди!
- Броня праведності
Якщо ти знаєш правду, але не маєш броні праведності, ти не зможеш воювати!
Тому що ми всі робимо помилки та згрішаємо, порушуючи цю правду. Ворог швидко зупинить тебе почуттям провини та сумнівами: “я не гідний, я не воїн, я не зможу”.
Господь знає, що наша праведність “дірява”: “благочестя ваше, як ранковий туман і як роса, яка швидко зникає” (Осії 6:4).
Тому Він дав нам Свою праведність через нашу віру: “і знайтись у Hьому не зі своєю праведністю, яка від закону, але з тією, що через віру в Христа, з праведністю від Бога за вірою” (Филип’янам 3:9).
Наша броня – це кров Ісуса Христа, яка благає за нас, а не проти. Він – наше виправдання перед Богом.
Праведність – це віра, надія на Христа. “І ввірував Аврам Господеві, а Він залічив йому те в праведність” (1 Буття 15:6).
Тому, нашому ворогу, який нас засуджує, можемо говорити: «Так, я згрішив, визнаю це, але я маю благодать покаяння, і маю ХОДАТАЯ та ЗАХИСНИКА, Ісуса Христа Праведника, Він помер за гріхи мої та подарував виправдання.
“Діточки мої, - це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, – Ісуса Христа, Праведного. Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу” (1 Івана 2:1-2).
“Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою праведністю в Нім!” (2 Коринтянам 5:21).
Завджи пам’ятай – Ісус помер за тебе!
- “і взувши ноги в готовість проповідувати Євангелію миру”
Наступний етап підготовки до битви – це готовність йти виконувати свою місію.
Вже на цьому етапі ворог має шалений успіх, тому що ті, хто не зодягнув цю зброю – не виконує своє покликання. Багато хто очікує, щоб служили йому, а самі не готові та не хочуть служити!
Ісус сказав: “Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас, і вас настановив, щоб ішли ви й приносили плід, і щоб плід ваш зостався, щоб дав вам Отець, чого тільки попросите в Імення Моє” (Івана 15:16).
Проголошення Євангелія та свідчення про Ісуса Христа – це служіння кожного християнина. Якщо ти соромишся засвідчити свою віру в Ісуса Христа, то не велика віра твоя, ти уже програв.
“Отже, кожного, хто Мене визнає перед людьми, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я. Хто ж Мене відцурається перед людьми, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм” (Матвія 10:32-33).
Тож, не зодягнувшись у таку зброю, християнин ніколи не вступить в бій, а тому залишиться неефективним та безплідним у своєму житті.
Уявіть воїна, який не має взуття! Він буде дивитися не на ціль, не на виконання місії, а під ноги, куди стати, щоб не поранитись. Це «озброєння» допомагає нам тримати фокус. Варто перевірити себе, яка наша ціль та що нам заважає виконувати Боже покликання? Марнота, через яку ноги біжать не туди? Страх свідчити перед людьми, що ти належиш Богу?
“Страх розставляє пастки перед людиною, а хто довірився Господу, житиме безпечно” (Приповісті 29:25).
“Які гарні на горах ноги благовісника, що звіщає про мир, що добро провіщає, що спасіння звіщає, що говорить Сіонові: „Царює твій Бог!“ (Ісаї 52:7).
Завжди будь готовий свідчити про Ісуса Христа!
- Щит віри
Це головна активна зброя захисту! Як написано, він потрібен нам “понад усе”. Броня та шолом не спрацьовують, коли щит пропустив стрілу чи меч. Щитом повинен керувати ти.
Тому так часто Ісус казав тим, кого Він зцілював і звільняв: “Іди, — твоя віра спасла тебе!” (Марка 10:52).
Тільки щит віри здатний пригасити розпечені стріли лукавого, які він посилає через обставини, симптоми, думки сумніву, страху, зневіри, спокуси, які повстають проти Слова Божого.
“Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду” (Євреїв 11:6).
“Але нехай просить із вірою, без жодного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер. Нехай бо така людина не гадає, що дістане що від Господа. Двоєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх” (Якова 1:6-8).
Без віри ми, як військовий без щита, почуваємо себе невпевнено та незахищено.
Завжди віруй!
- Шолом спасіння
Інше місце Писання теж згадує про цю зброю захисту: “А ми, що належимо дневі, будьмо тверезі, зодягнувшися в броню віри й любови, та в шолом надії спасіння” (1 Солунян 5:8).
Звісно, в бою може бути різне: і поранення, і поразки, і полон. Але ніколи не можна втрачати надї на спасіння. Ніколи не знімай шолома спасіння – він допоможе тобі дійти до кінця, покладаючи свою надію на Господне спасіння. Надія дасть тобі сили знов вставати та іти далі, хоча б повзти, але до мети: “Отже, не покидайте уповання вашого, яке чекає велика нагорода. Терпіння потрібне вам, щоб, виконавши волю Божу, одержати обіцяне” ( Євреїв 10:35-36).
Втратив усе? Ніколи не втрачай надії! Впав? Вставай, знов бери меча та борися! Але дивися на що ти покладаєш свою надію. На свої сили, заслуги, свою мудрість, вдачу, просто на думку «не завжди так буде»? Хоча все це важливі речі, але вони діють тільки тоді, коли ти зодягнутий в зброю Божу. Інакше рано чи пізно вони дадуть збій, і ти не встоїш.
Завжди надійся на Господа!
- Меч Духа або духовний меч
Єдина зброя нападу, яка у нас є! Тільки мечем ми можемо перемогти ворога. Меч духовний – то Боже слово.
“Він тримав у правиці Своїй сім зірок, і з уст Його виходив гострий з обох боків меч; і лице Його, як сонце, що сяє в силі своїй. І коли я побачив Його, то впав до ніг Його, як мертвий. І Він поклав на мене правицю Свою і сказав мені: не бійся; Я є Перший і Останній, і живий; і був мертвий, і ось, живий на віки віків, амінь; і маю ключі пекла і смерті” (Одкровення 1:16-18).
“І вони його (диявола) перемогли кров’ю Агнця та словом свого засвідчення, і не полюбили життя свого навіть до смерти!” (Об’явлення 12:11).
Якщо у нас немає меча, якщо ми не знаємо Слова Божого, не маємо його в серці, ми приречені все життя бути тільки в захисті. Перемога буде неможлива! Якщо перебувати на війні без меча, то вб’ють рано чи пізно.
Ця зброя дуже тісно пов’язана з поясом правди або істини, на якому висить меч. Слово Боже «тримається» на істині. Воно і є істина. Якщо «підперезатися правдою» – це знати Слово Боже, то Меч духовний – це проголошувати Слово Боже та діяти згідно з тим, що воно каже.
Завжди кажи правду Божу та дій відповідно!
Вся ця зброя нам дана Богом. Але вона не одягаєтся автоматично. Її взяти та одягнути маєш ти сам.
Якщо ми дослухаємося Господнього прохання та зодягнемося в повну Божу зброю, а не частково, то ми дамо опір ворогу дня злого, і, все виконавши, витримаємо!