Художниця-ілюстратор Алла Ткачук: “Бог дає мрії та допомагає їх реалізувати!”

Алла Ткачук із дитинства знала: мистецтво – це її. Походить дівчина з творчої родини з Луцька, її дядько – Петро Ткачук – відомий музикант та художник, який, крім участі в музичному гурті, малює шедеври, незважаючи на фізичні вади, набуті в дитинстві через невдале щеплення.

“Я дивуюсь, як він може малювати такі картинки, адже люди з повністю здоровими руками ніколи не відтворять такої краси”.

Про творчий шлях, мрії та шляхи натхнення говоримо з Аллою Ткачук напередодні Свята подяки 2018. Сьогодні 27-річна Алла знає, що її життєвий шлях – це малюнок, ілюстрація, живопис… Її картини прикрашають апартаменти київських будинків, вона мріє про власну виставку, створює логотипи та малює ілюстрації до книжок для організацій США, Канади та Британії. Також дівчина мріє потрапити на практику в PIXAR, щоб на високому професійному рівні намалювати героїв до українського анімаційного фільму. А ще її заповітне бажання – малювати християнські високоякісні мультфільми. Починала ж Алла з малюнку на стіні…

“В інституті нас не вчили настінних розписів. Ми мали класичну школу: рисунок, живопис олією, картини, портрети. Вже потім я цьому сама вчилась – пробувала, що краще”.

Дівчина розповіла, що її завжди приваблювали роботи Миколи Блохіна, викладача Санкт-Петербурзької Академії мистецтв.

Однокурсники завжди жартували, що я неодмінно його роботи копіюватиму під час занять. Ще мені подобається творчість нью-йоркського портретиста Кейсі Баха (Casey Baugh), Генріка Улдалена з Норвегії (Henrik Aa. Uldalen), Стефана Кунца (Stefan Kunz) з Австралії. Ну, і звичайно ж, стрит-арт Бенксі. Використовую також Інстаграм як посібник, там багато художників – дивлюся чим вони займаються, і яким чином працюють”.

Згадує, як після першого курсу інституту все літо витратила на те, щоб розмальовувати стіни у квартирах друзів – так мріяла опанувати цю техніку! Спочатку дівчину запросили “оживити” бліді стіни в приміщенні недільної школи в Луцьку, а далі посипалися й інші замовлення…

“Я не знала, як це робити, але потім почала вивчати техніку малюнку на стіні, леттерінг тощо. Паралельно з навчанням у інституті я почала робити розписи для своїх друзів у Луцьку – в основному, дитячі спальні. Тоді вже всі помітили те, що дитяча тематика в мене найкраще виходить”.

Алла малювала тваринок на тему “Створення світу”, для подруги – героїв казки “Вінні пух і всі-всі-всі”. Сюжети придумувала сама або ж разом із замовником.

Паралельно з навчанням у інституті освоїла художниця й графічний дизайн, а після закінчення ВНЗ вступила до Комп’ютерної академії ШАГ. 

 

Далі був 2-місячний цікавий досвід: Аллу запросили на роботу в Луцьку на посаду помічника дизайнера, але так склалось, що вона залишилась у штаті єдиним дизайнером та “тягнула” всю роботу за трьох… Така сильна практика надала художниці впевненості відразу прийняти запрошення на роботу в Київ (про це дівчина мріяла завжди!) в одну з будівельних організацій (до речі, лице компанії – ведуча Ольга Фреймут, для видавництва якої Алла також намалювала логотип).

         

Не більше, а менше… але КРАЩЕ!

“Я переїхала до Києва і за тиждень почався Євромайдан. В цьому я бачу Божу руку – тому що після початку тих подій батьки нізащо не пустили б до Києва. Я попрацювала в будівельній компанії 1,5 року, а потім потрапила в лікарню з діагнозом: виснаження…”

Дівчина неохоче розповідає про цей період у житті, ніжно “сварить” себе за перфекціонізм та занадто чутливий підхід до кожної справи, – але в творчих особистостей хіба буває по-іншому? Те, що перевантаження надало їй час на переосмислення свого шляху дівчина також вважає Божим провидінням.

“В компанії мене вже потроху почали готувати до нової професії – дизайнер інтер’єру… Я з захопленням поглядала в бік архітектури… Але з діагнозом лікарів до мене прийшло відкриття: я хочу залишитись на шляху живопису. Подивившись на своє життя, я зрозуміла, що треба вибрати тонший напрямок:  не більше, а менше, але КРАЩЕ! Тому останні місяці відкидаю проекти графічного дизайну, залишаю лише ілюстрації, картини й розпис”.

Творити щось вартісне

Далі було рішення працювати фрілансером, щоб мати час на відпочинок.

“Було лячно на початку: як вижити в Києві на замовленнях без стабільної зарплатні? Але повертатись до Луцька я не хотіла… Почала виїжджати на об’єкти до друзів: оформила салон краси, розмалювала стіни в декількох квартирах і центрах. Одного разу я прикрашала центр для неповносправних людей АГАПЕ, і, потрапивши на його відкриття, подумала: “Я хочу робити щось насправді вартісне, те, що принесе користь людям…”. Пам’ятаю, як почула всередині слова з Біблії: “Будь вірною в малому, над великим тебе поставлю”.

До Алли починають звертатись люди з проханням проілюструвати книжки або виготовити серію листівок, розмалювати стіни того чи іншого об’єкту. З’явилась цікава серія весняних листівок.

Цікаво, що трафаретами художниця не користується.

“Я все малюю від руки, і літери також… Спочатку готую ескізи, а потім переношу на стіну. Користуюсь акриловими фарбами – вони водостійкі, не вигоряють, можна мити поверхню, не треба лакувати. А ще використовую акрилові маркери”.

Сафарія 

Говоримо про час, який Алла витрачає на створення картин та про художні стилі, які їй подобаються найбільше. Виходить, щоб намалювати картинку розміром 2,10 х 1,30 необхідно два тижні. Для ілюстрування “Абетки” Алла малювала по три ескізи на день.

“Я дуже люблю портрети, а ось пейзажі, натюрморти терпіти не можу. Портрети зараз малюю за своїм бажанням, хоча раніше робила на замовлення”.

У творчому доробку Алли є цікаві картини, які увібрали в себе декілька стилів. Наприклад, малюнки тварин, створені з присмаком кубізму та абстракціонізму.

“На сьогодні мрію про власну виставку… вона почалася з одного замовлення. Спочатку я намалювала для однієї творчої жінки з Берліна картину для її квартири, на ній зображені слони; далі було полотно з чорним носорогом. Так народилась мрія про виставку “Сафарія”…  Хоча б створити десяток картин на цю тему, а потім можна й демонструвати”.

 

      Я дякую за!

З командою однодумців, які відвідують, як і Алла, київську церкву “Благодать”,  збираються о 7:30 ранку щосереди, щоб обговорити креативні плани та найближчі івенти. Народилась ця творча група у жовтні 2017 року й підготувала не одне креативне служіння для молоді.

“Зараз готуємось до Свята подяки, яке відбудеться 23 вересня на Хрещатику, а потім і в нашому районі. Мене попросили намалювати серію листівок на тему вдячності. Я сиділа й придумувала, які це мають бути малюнки, запитувала думку друзів. Замалювала в скетчбук ескізи, потім відзнімкувала та обробила в фотошопі. Так народилось 11 малюнків із серії “Я дякую за”. 

 

Плани та мрії

“Сьогодні спостерігаю, що українські анімаційні фільми не на надто високому рівні, тому я мрію навчитись гарно малювати мультфільми, а для цього поїхати на практику в PIXAR, досягти професійного рівня й створити достойний християнський український мультфільм”.

Серед інших проектів, які хоче реалізувати юна художниця – це проілюструвати українську дитячу Біблію. А ще дівчина впевнена, що саме Бог дає мрії та допомагає їх реалізувати!

Натхнення – для слабаків!

“Раніше я справді шукала натхнення – шоколад, автобіографічні фільми про видатних особистостей, музика. До речі, ще в Луцьку я без навушників навіть в магазин не виходила, під “важку” музику завжди  малювала картини, але потім відмовилась від такого псевдонатхення. Зараз можу послухати під час творчого процесу інді-рок, джаз, блюз, госпел, але в основному користуюсь цим правилом: “натхнення для слабаків, а професіонал приходить і працює”.

Ольга Бідненко для Почує Кожен 

Ближче з мистецтвом Алли Ткачук можна познайомитись на її офіційному сайті чи в соціальних мережах: Facebook та Instagram