
Європа, яка під’їла своє коріння, має шанс?
18 жовтня у Київському будинку вчених відомий громадський діяч Джефф Фонтейн презентував свою книжку “Глибоке коріння”, в якій розповів історію “батька Європи” Роберта Шумана.
На початку зустрічі старший єписком УЦХВЄ Михайло Паночко нагадав учасникам байку “Свиня під дубом”. Провівши паралель між курсом сучасної Європи та парнокопитною тваринкою, яка, наївшись жолудів, вирішила під’їсти коріння дубу, єпископ закликав українців повернутись до основ, загальних христинських принципів, на яких у 50-роках будувалась Європейська спілнота.
Автор книжки досить емоційно розповів під час презентації основні посили свого твору, які включали біографію видатного французского діяча, історію становлення Європейського союзу та підгрунтя, на якому він був збудований.

Пропонує деякі власні висновки з презентації, які найбільше вразили.
- Шуман народився у католицькій родині та майже щодня відвідував месу, а після смерті матері навіть подумував піти до монастиря. Лише глибоко віруюча людина могла запропонувати у повоєнний період план, який передбачав рівне парнерство країн – в тому числі держави-нападника. Роберт Шумен був заручником гестапо під час другої Світової війни, але у своїх листах підкреслював думку про те, що лише прощення зможе надати правильний курс європейській спільноті. Адже приниження Німеччини після першої Світової війни призвело до породження ще страшнішої трагедії та різноманітних “- ізмів”, які й посьогодні є досить лякаючими дзвониками. Для України це питання відкрите та актуальне: прощення країни-нападника означатиме рух вперед?

- Сучасний Європейський курс – це не дорога, яку вказав Роберт Шуман, коли створювався союз разом з Францією, Німеччиною, Італією, Люксембургом. Заперечення першоджерельних християнських принципів веде спільноту до ймовірного колапсу – “падіння дубу”, під яким вона вигукує гасла сводоби, рівності та єгоїстичного існування, під’їдаючи коріння христинських чеснот. До речі, принцип рівності людини – це не гуманістичне поняття, а біблійне твердження про те, що кожна людлина створена за образом та подобою Божою й передбачає повагу та рівноправ’я. Розмови про свободу, рівність, солідарність та мир поза межами іудео-християнської традиції – утопічні. Україні сьогодні пропонується вибір – піти за хвилею постмодерністських течій, або ж всіма силами намагатись повернути справжнє біблійне обличчя Європи, яке й побачив Роберт Шуман.

- В розумінні багатьох християн образ Європейсько союзу постає у вигляді дракону з 10-ма рогами з книги Одкровення Івана Богослова. Багато вбачали у зростаючому союзі європейських країн саме це чудовисько та очікували здійснення пророчих слів щодо “єдиного світового правління”. Але коли кількість членів ЄС стала перевищувати за 10 – почались сумніви. Але чи може Європейський Союз стати монстром з Апокаліпсису? Швидше що так, якщо християни не поспішать виконати своїх головних фунції світла та солі. А загалом, створення спільноти, яка разом вирішує питання глобальні – тероризм, торгівля людьми, накотиками, екологічна криза – не настільки погана ідея для світу, кордони якого виходять за межі помісної громади. Адже розуміння про те, що ми маємо братів та сестер з інших націй – це справді біблійна модель бачення світу.

- Християни в політиці – це запроданці? Політика дуже брудна річ – не заперечує пан Фонтейн, ось чому вона потребує якнайбільшої кількості політиків – справжніх християн. До речі, в ці дні громадський діяч активно спілкується з українським політиками, щоб донести думку про те, що якщо не відновити коріння – добрих плодів не слід очікувати. Народний депутат України Павло Унгурян, завітавши на зустріч, поцікавився у Джеффа про те, яким же чином нашій країні повернутись до біблійного коріння.

5. Як же досягти цілі? Повернутись до християнських цінностей в основі всіх угод ЄС, адже в політичному середовищі країн ЄС спостерігаємо більшість активістів, які втратила ці принципи. За думкою автора видання, Бог насправді працює через вірну та посвячену меншість, а не чекає поки все населення країни стане жити за християнськими чеснотами.
Наприкінці зустрічі автор книжки відповів на ряд запитань присутніх та охоче залишав свій автограф на титулах книжок, які придбали учасники презентації.


