Наукова достовірність Писання

Людство завжди турбувало питання: чи існує Бог насправді? Останні дані науки та філософії вказують на цілком ймовірний факт такого існування. Та філософія ж Бога по відношенню до людини полягає в тому, що в Бога потрібно вірити! Але важливо все ж знати, що Біблія і наука перебуває у більш тісному зв’язку, ніж це може здається на перший погляд! Тож до Вашої уваги декілька фактів на підтвердження цієї тези.

Поклоніння Сонцю, що вважалося сакральним джерелом життєвої сили було досить загальною практикою прадавньої людської спільноти. І базувалося таке поклоніння на уяві, що це світило є первинним у всесвіті. І тільки відносно нещодавно вчені пересвідчилися, що народжений всесвіт, складався виключно з фотонів, тобто з світла, яке існувало до формування сонця й інших зірок. Проте Біблія з самого початку говорить про первинність світла по відношенню Сонця та інших небесних тіл! Ще до створення світу й людини «…сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло. І побачив Бог світло, що добре воно, і Бог відділив світло від темряви» [Бут.1:3,4]. Показово також і те, що і Мойсей не називав Сонце найбільшим світилом у всесвіті, проте вказував, що Сонце є більшим за Місяць. Усе це йшло в розріз з тогочасними уявленнями, так як у Стародавньому Єгипті панувало твердження, що Місяць більший за Сонце, а вавилонська мудрість твердила, що Сонце – це взагалі найбільше світило із всіх! Зараз же широко відомо, що є безліч світил, набагато більших за Сонце. Але як біблійний пророк 3500 років тому не допустив поширених помилок стародавніх, не маючи при цьому ні телескопа, ні космічного корабля, ні інших технічних можливостей для таких точних наукових прогнозів? Тож така несподівана концепція, яка чітко викладена задовго до наукових знань сучасності, свідчить, що це книга, яка написана під впливом Вищого розуму.

Тільки у сучасний період вчені точно встановили, що всі мови у світі мають одне загальне спільне коріння та спільне походження. Результати робіт американських і британських лінгвістів були опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences. Ось тільки Біблія знала про це ще тисячі років тому, коли у книзі Буття 11:1,6,7 зазначалося: «І була вся земля одна мова та слова одні…І промовив Господь: Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці». Саме так описувався Божий задум у Біблії в плані недопущення добудови вавилонської башти та міста, яке після того й отримало назву «Вавилон». Та чи знала про існування самого Вавилону сучасна наука? Ні! До ХХ-го ст. Вавилон вважався вигаданим містом. Атеїсти не раз висміювали Біблію за те, що вона розказує як би вигадані історії. Але у ХХ ст. Вавилон був знайдений! Знайшов його німецький археолог Роберт Кольдевей. І сьогодні вже ніхто не сумнівається в його існуванні, ось тільки Біблія знала це задовго до офіційних відкриттів! Палестинський археолог Н.Глук у своїй праці «Ріки в пустині» справедливо писав: «Насправді, одначе, можна впевнено заявити, що жодне археологічне відкриття ще ніколи не суперечило Біблії».

І останнє питання, яке хотілося би висвітлити, стосується однієї з найбільшої катастрофи людства – всесвітній потоп: «І був потоп сорок день на землі, і збільшилась вода, і понесла ковчега… І прибула вода, і сильно збільшилась вона на землі…. І вимерло всяке тіло, що рухається на землі…і кожна людина» [Бут.7:17,18,21]. Подібного роду описи, коли усю Землю затоплює велика кількість води, знаходяться у багатьох народів світу, які проживали незалежно на різних континентах: Індія, Австралія, Африка, Південна і Центральна Америка, Європа. А в останній час до висновків, що глобальний потоп таки мав місце приходять все більше і більше дослідників. Ось свідчення відомого археолога доктора Л. Вуллі, керівника експедиції по розкопках міста Ура: «Всі міста Месопотамії, у тому числі і Ур, зберегли сліди повеней, що відбувалися у різний час…Проте ми жодного разу не зустріли навіть віддалено схожого на те, що знайшли на дні нашого великого котловану. Тут перед нами з’явилися наслідки такої повені, якої Месопотамія не знала за всю свою історію, – в цьому не доводиться сумніватися. Ми переконалися, що потоп дійсно був, і немає ніякої потреби доводити, що саме про цей потоп йде мова в списку царів, в шумерській легенді, а відтак і в Старому Завіті».

До висновку, що у певний момент історії людства стався глобальний потоп, дійшов також і один із найвідоміших у світі підводних археологів Роберт Беллард, який у свій час відшукав місце затоплення «Титаніка». про який говориться в Писанні! Отож, як бачимо, Біблія вміщує в собі цілий ряд переконливих і правдивих фактів, які в одній публікації вмістити просто неможливо! І недарма батько сучасної фізики Ісак Ньютон писав: «Будь-яка наука поступається Біблії в обґрунтованості».