Навіщо зайцю великі вуха?

Зрозуміло, що в першу чергу вуха потрібні саме щоб чути. Заєць може повертати їх на 180 градусів і прислухатися до всього, що його оточує. Зовнішня частина його вуха виконує роль рупора, що не тільки вловлює, але ще й посилює зовнішні звуки. І чим більше вушна раковина, тим гостріше слух її власника. Але цим функція довгих вух не вичерпується. Довгі заячі вуха – це не лише органи слуху, але й радіатори охолодження.

Зайцю, щоб врятуватись від хижаків, доводиться часто і багато бігати, так що йому потрібен потужний «охолоджуючий пристрій». На вухах під самою шкірою у цих тваринок проходять судини, просвіт яких регулюється в широких межах. Коли зайцю потрібно скинути тепло, вушні артерії працюють на повну потужність, коли потрібно поберегти – просвіт звужується майже до повного їх перекриття.

Великі вуха рятують зайця, що біжить, від перегріву, активно випромінюючи тепло без втрати коштовної вологи. Ця якість дає зайцеві істотну перевагу перед хижаками: саме через перегрів ті швидко утомлюються й припиняють погоню. Охолодження за рахунок теплообміну також дозволяє зайцям добре почувати себе і в посушливих місцях, та на бідних кормах на зразок деревної кори.

Тому розмір заячих вух безпосередньо залежить від того, де живе їх власник. Якщо заєць живе в північних широтах, де погодні умови досить суворі, а зимові морози досягають позначки 30 градусів, його вуха порівняно невеликі – всього 6-8 сантиметрів. Якщо ж це мешканець степу або пустелі, то розміри його вух значно більші: від 13 до 18 сантиметрів. Тому найбільш вухаті зайці – південні. Довжина їх вух сягає половини довжини тіла. До речі, подібний «широтний градієнт» характерний не тільки для зайців та їх вух, але і для всіх ссавців загалом. В біології він називається правилом Аллена.