Сліди Творця у Всесвіті
Розглядаючи різні погляди на співвідношення Біблії та сучасного наукового світогляду, можна переконатися, що найбільш об’єктивною є позиція, яка дає змогу побачити, що Автор Біблії і Творець фізичного Всесвіту — це одна й та ж Особистість.
Уся навколишня природа існує на принципах строгих детермінованих наукових законів, основним з яких є так званий закон «причини та наслідку». Згідно з ним для будь-якої події в фізичному вимірі повинна бути відповідна й адекватна причина. Наслідок без причини — це містика. Закон «причини та наслідку» також стверджує, що причина, яка породжує будь-який наслідок, є більшою ніж наслідок, який вона породжує. Чому? Тому що у всіх фізичних процесах присутня витрата енергії і коефіцієнт корисної дії завжди менший від одиниці. Це фундаментальна константа природи.
Ми спостерігаємо величний космос, деякі зорі якого розташовані від нас на відстані 20-25 млрд світлових років. Це об’єктивно надвелика та нескінченна система. Отже, логічно стверджувати, що повинна існувати якась безмежна та всемогутня Першопричина, яка викликала її існування.
Але фізичний світ містить у собі не лише матерію, простір та час. У природі також існує і біологічне життя. Згідно із законом біогенезису (основного закону біології) життя може породити лише життя. Ми живемо не в часи Середньовіччя, коли вірили в спонтанне зародження життя із мертвої матерії, коли, наприклад, жаби «з’являлися» із багна, а комарі із повітря. Живе лише від живого! І усі зусилля сучасної науки так і не змогли подолати прірву, що лежить між мертвим та живим. Адже нам відомо лише чотири фізичні сили, які формують усі зв’язки у Всесвіті. Це — сила гравітаційної, сила електромагнітної та сили слабкої і сильної ядерної взаємодії. Та не існує жодних доведених закономірностей і комбінацій цих природних сил, які б привели до появи життя. Отже, у його існуванні повинна існувати якась інша Першопричина. І очевидно, що ця Першопричина сама повинна бути живою.
Світ живого дуже різноманітний. Біологічні таксони чітко систематизовані в біологічні сімейства, роди, види та підвиди. А найвищим їх ступенем – є існування свідомості. Лише на рівні людської істоти існує особистість, якій притаманні такі атрибути, як: воля, інтелект та почуття. Тож причиною її існування повинна бути ще вища Особистість.
Отже, підсумовуючи аналіз фактів буття нашого Всесвіту згідно наукового закону причинно-наслідкового зв’язку, можна зробити наступний висновок:
- У існування фізичного світу має бути Першопричина;
- Вона повинна бути вічною, всемогутньою та безмежною;
- І вона повинна бути живою Особистістю.
А це і є атрибути й природа Творця, якого описує Біблія.
Подивіться на зіркове небо! Це грандіозне полотно величі Творця, та велична реклама Його існування!