5 причин навчитись говорити «ні»
Слово «ні» коротше за «так», але, як показує практика, багатьом людям важче його промовити, ніж погодитися на щось, чого вони не мали б робити. Можливо, тому що бажання бути добренькими для всіх, боязнь когось образити або не виправдати чиїхось очікувань переважають за збереження власної свободи, відстоювання особистих меж і цілеспрямованість у житті … Або ж цьому сприяє перебільшення своєї значимості та життєвої місії – всім допомагати, всіх рятувати, змінювати цей світ… Але чим небезпечна така позиція, і чи є в ній зміст, – розглянемо нижче.
Християни – це не такі люди, які мають безвідмовно розтрачувати свій дорогоцінний час і ні в чому не відмовляти іншим. Бо дуже часто за проханнями може приховуватися маніпуляція чи перекладання обов’язків.
Також і самим не потрібно бути тими, хто маніпулює та використувує інших задля задоволення власних потреб.
Вся справа в мотиві і в стані нашого серця стосовно ближнього.
Ми маємо бути щирими з одного і з іншого боку.
Відмовляти непросто, часто ми боїмося говорити «ні». Навіть коли всередині все кипить від обурення і розуміємо, що зробити те, що просять, неможливо, але ми чомусь погоджуємось. У цій ситуації важливо знайти внутрішні аргументи для того, щоб усе-таки озвучувати своє «ні», бути правдивим перед Богом, собою і ближнім. Бо кому потрібна ця послуга через силу?! Які плоди вона принесе?!
Отже, коли ми говоримо «Ні», ми говоримо «Так»:
1. «Так» – собі і своїм особливостям, бажанням, потребам, почуттям. Адже це важливо, чи може і хоче людина щось робити! І тоді не буде зради себе, збережеться довіра до себе, оскільки після багаторазових зрад довіра до себе губиться, а це дуже важливий аспект внутрішнього життя людини.
2. «Так» – своїм цінностям. У спілкуванні важливі відкритість, чесність, і кажучи «так» замість «ні», людина погоджується на брехню і лицемірство в стосунках та зраджує своїй цінності.
3. «Так» – іншій людині, в сенсі віри в її сили і з розрахунком на її розуміння. У цьому проявляється повага до ближнього, відмова від самоствердження за його рахунок і від маніпулювання ним.
4. «Так» – перспективі стосунків. Багато хто боїться відмовляти зі страху зіпсувати взаємини. Але хіба брехня не псує їх? І саме, коли людина бреше, вона руйнує стосунки. Можливо, напруга, страх і тривога, пов’язані з необхідністю відмови, зникли (адже людина погодилася), але в довгостроковій перспективі напруги буде ще більше, ніж у початковий момент, коли можна було сказати «ні».
5. «Так» – тому «ми», яке є на поточний момент. Наслідки відмови непередбачувані і в результаті стосунки можуть змінитися або закінчитися. Але якщо в них була чесність, а не зрада себе і приниження іншої людини, то згодом згадуватися вони будуть з теплом і любов’ю, а не з ненавистю і образою.
Можна сказати, що «ні, яке зцілює», зцілює нас самих і закладає фундамент поважних і довірливих взаємин із людьми, що нас оточують, надаючи можливість людині та її близьким проявити любов і розуміння одне до одного.
І нарешті одна з найвагоміших підстав говорити «ні» – приклад Ісуса Христа – найвеличнішої постаті в історії людства.
Про те, як Він умів відмовляти на чиїсь прохання чи маніпуляції, в Євангелії згадується неодноразово.
Ісус чітко окреслював межі Своєї відповідальності та часові рамки здійснення Своєї місії. В історії про чудо в Кані Галилейській ми читаємо, як Христос дуже коректно, з повагою і любов’ю відповів Своїй матері Марії на її звістку про нестачу вина: «Люба жінко, навіщо кажеш Мені про це? Мій час іще не настав». Тоді Його Мати сказала слугам: «Робіть усе, що Він звелить» (Від Іоана 2:4-5).
Але така щира віра й наполегливість жінки побудили Його до звершення чуда на тому весіллі.
Коли Ісуса просили залишитися в тому чи іншому місці, а в Божому задумі цього не було, Він не розчулився на численні прохання, а чітко пояснював, чому не має цього робити.
Також Христос вчасно залишав натовпи, усамітнювався, проводив час наодинці з Отцем, у молитвах. Якщо Йому потрібно було відновлення та наповнення, то тим більше це потрібно нам.
Ісус ніколи не вівся на маніпуляції та спокуси з боку книжників та фарисеїв. Один із яскравих епізодів ми читаємо в Євангелії від Марка 8:11-13:
«Фарисеї підійшли до Ісуса, й почали розпитуватися в Нього, та, бажаючи випробувати Його, попросили здійснити їм диво, як знамення від Господа. Глибоко зітхнувши, Ісус відповів: «Чому ви вимагаєте від Мене знамення? Істинно кажу вам: ніякого знамення не буде здійснено, аби вам щось довести». Після того Ісус залишив їх і, повернувшись в човен, поплив до іншого берега озера.»
Його відповідь на амбітне прохання синів Заведеєвих була такою:
«Істинно кажу вам, ви вип’єте з чаші, яку Я питиму, і приймете таке хрещення, яке Я приймаю, але кому сидіти від Мене праворуч чи ліворуч — те не Мені вирішувати. Господь приготував ці місця для обранців Своїх» (Від Марка 10:39-40).
А Ви вмієте говорити “Ні” ?
Автор: Юлія ПИШНЮК, за матеріалами Ісус – дорога, істина і життя
Раніше ми писали про Маніпуляшки, або «У мене є плани на твоє життя»