День закоханих. Історія, коріння та святий Валентин

Чи варто християнам святкувати День Закоханих, відомий під назвою День Святого Валентина?

Найгостріше питання, яке всіх мучить, це коріння цього свята і чи не пов’язано воно з язичництвом?

Можна побачити у соціальних мережах, як християни розміщують дописи, в яких звинувачують святого Валентина в тому, що той вінчав римських солдатів-гомосексуалістів…

До чого тільки християни не додумаються, щоб залякати інших та уникнути витрат на подарунок.

Але це взагалі не дивно. Адже якщо ви візьмете будь-яке свято — Різдво, Великдень, Новий рік, то можна помітити, що завжди знайдуться “експерти”, які будуть розповідати про “язичницькі корені та незрозумілі традиції”, при цьому не розбираючись ні в історії, ні в значенні цих свят.

Складається враження, що багатьом подобається жити в страху, виступати проти всього святкового і в усьому бачити язичництво…

Так ким же був цей святий Валентин, і що він такого зробив, що сьогодні про нього існує стільки різних чуток?

Цікаво те, що в історії відомі кілька людей на ім’я Святий Валентин. Сьогодні по всьому світу (включаючи українське місто Самбір) католицькі церкви доводять, що саме у них зберігаються мощі Святого Валентина.

Про кожного Валентина ходять свої легенди, і достовірно не відомо, від кого з них пішло святкування Дня Закоханих.

Найзнаменитіший з усіх — це Святий Валентин Римський, який жив в 3 столітті. З історії мало відомо про його життя, крім кількох цікавих фактів.

Святий Валентин жив тоді, коли християнство ще не було офіційною релігією Римської Імперії й знаходилось під забороною.

Люди, які приходили до церкви, робили це таємно, а особливо ті, хто був на службі Римської імперії. Але всупереч всіх заборон й гонінь, християнство поширювалося з нечуваними розголосом, особливо серед римських вояків.

Коли когось із християн ловили, то його чекало суворе покарання. Отже, Святий Валентин, будучи священником у Римі, намагався допомагати гнаним та ув’язненим християнам.

За однією з легенд, Римський імператор Клавдій II заборонив солдатам одружуватися. Імператор вважав, що одружені солдати менш надійні через те, що вони думатимуть та дбатимуть більше про сім’ю, ніж про битву.

Тому замість одруження у той час заохочувалося розгульне життя та розпуста. Але віруючі солдати, намагаючись зберегти себе в чистоті, таємно приходили до Валентина, щоб він їх обвінчав із християнськими дівчатами.

Дізнавшись про це, Клавдій розсердився, наказавши заарештувати Валентина та кинути його до в’язниці. За однією з легенд, імператор особисто проводив допит, намагаючись переконати Святого Валентина повернутись в язичництво, обіцяючи за це свободу.

Після довгої дискусії Святий Валентин не тільки не погодився, а й почав проповідувати імператору, закликаючи його покаятися.

Одного разу, після військового походу і тріумфальної перемоги над готами, імператор Клавдій, ділячи “здобич”, роздав кожному солдату по дві-три дівчини рабині. Дізнавшись про це, Валентин вирізав з пергаменту маленькі сердечка і розіслав віруючим солдатам, нагадуючи їм про те, що у них є дружини, і що вони повинні пам’ятати свою обіцянку і залишатися сексуально чистими. Легенда свідчить, що саме звідси пішла традиція червоних сердечок-валентинок.

Перебуваючи у в’язниці, Святий Валентин дізнався, що Джулія, дочка тюремного сторожа Астеріуса, хвора (за деякими джерелами вона була сліпа). Після того, як Святий Валентин помолився за неї, вона отримала зцілення.

Побачивши чудо, вся рідня і слуги Астеріуса (44 особи) прийшли до Святого Валентина вночі й таємно прийняли водне хрещення.

Згідно легенди, Валентин закохався в Джулію і написав їй листівку, яку вона прочитала після його страти. У листівці він зізнався їй в коханні й коротко підписав: твій Валентин. Святий Валентин був страчений 14 лютого 269 року.

Пізніше віруючі почали святкувати 14 лютого, як День закоханих, через подвиг священника Валентина. У цей день було заведено дарувати подарунки один одному: сердечка та квіти. Згодом багато країн оголосило 14 лютого офіційно Днем Закоханих.

Зрозуміло, що всі ці легенди не мають доведеного історичного підґрунтя. І не можна остаточно говорити про те, що День Святого Валентина — це християнське свято.

Але якщо 14 лютого чоловік подарує дружині квіти, то він не згрішить. Тому краще не шукати язичницьких коренів у кожному святі, а підписати красиву листівку коханій людині! А ще розповісти комусь про Божу любов, яка ніколи не перестає.