Як зрозуміти й реагувати на емоції та почуття дитини?

Чи доводилося вам чути такі слова: «хлопчики не плачуть!», у відповідь на реакцію дитини? Розуміємо, що сльози це прояв певних емоцій і почуттів. Але іноді дитина може ще й заробити за прояв своїх емоцій.


Інтерес до почуттів дитини – це турбота усвідомлених дорослих. Зазвичай же спілкування між дорослим і дитиною зводиться до формального контролю покладених на дитину обов’язків або до перевірки домашнього завдання.

Коли дитина ділиться тим, що сталося, мало хто запитує: «і що ти при цьому відчувала?», а швидше: «що ти зробила / відповіла?». У таких випадках дитина чує установку до умовної «ЛЮБОВІ»: щоб тебе любили й приймали, ти повинен не показувати емоцій. Так діти засвоюють те, що їхні почуття, які, зауважте, проявляються не безпричинно, заважають іншим людям.

Цікаво наступне, що за даними численних досліджень, діти, які навчені таким чином, – вже з малих років придушують свої почуття. Адже зневажливе ставлення до чого б то не було з боку батьків, зчитується як «непотрібність».
Добре, але як же посприяти тому, щоб сльози або бурхливі емоції вщухли?

Дорослим потрібно розуміти, що регуляції та корекції потребує не сама реакція, а її першопричини. Потрібно розібратися із самою ситуацією, яка приводить до певних емоцій. І таке звичне: «не плач!» – буде в цьому випадку придушенням. А ось якщо поцікавитися: «чому ти плачеш, поясни?» – буде правильним, бо так дитина навчиться усвідомлювати свої емоції, зуміє надалі нести за них відповідальність і правильно виражати.

Іноді люди вже в дорослому віці з майстерністю великого профі, намагаються поховати в душі не зовсім приємні або навіть важкі почуття.

Не потрібно вчитися заштовхувати свої емоції всередину, потрібно вчитися ПРАВИЛЬНО їх виражати.

Іноді доводиться спостерігати: коли людина сміється – якщо потрібно сумувати; або замикається, або відсторонено зовні реагує на події; або як ні в чому не винному сусідові ввечері дістається за ранковий затор дорогою на роботу. Все це результат придушення емоцій.

Причиною придушення емоцій і почуттів можуть бути так само травматичні події минулого вже в зрілому віці. І навіть, коли людина розумом і волею прийняла рішення «відпустити полонених», а до опрацювання емоцій справа так і не дійшла, то ваш емоційний багаж і досі залишається з вами. Адже це болісно – підняти ще раз те, що завдавало дискомфорт. Але реальність така, що це необхідно для вашого ж здоров’я.

Проводячи паралелі, можна сказати, що залишаючи пригнічені емоції всередині, людина на відкритий перелом клеїть пластир і прямує далі. Уявіть, що може бути через деякий час? …

Потрібно розуміти, що палітра емоцій дуже різноманітна і часто навіть дорослим людям не під силу назвати більше однієї чи двох. А все тому, що не навчені цьому.
Негативні почуття, загнані в нашу душу, крім негативних наслідків у вигляді спотворення реальності, несуть відбиток і в нашому тілі у вигляді хвороб, нездужань, психосоматичних проявів, а так само мають прямий вплив на дух людини.

Пам’ятайте, що всі почуття дані нам для чогось. Або вони сигналізують про щось, або застерігають від чогось. Тривале ігнорування ж, призводить до вакууму, і людина починає жити в емоційній темряві. В майбутньому це може проявлятися як неадекватні реакції на події, або заперечення певних емоцій і почуттів, або підміною понять: називаючи чорне – білим і навпаки; а іноді навіть депресивними станами.

Який же шлях до благополуччя?

  • не залишайте негативні емоції в душі;
  • не заштовхуйте їх углиб;
  • будьте реальні;
  • виясніте причину виникнення;
  • пропрацюйте їх у безпечному місці, виразіть;
  • учіться їх виражати правильно;
  • перегляньте ваші установки та реакції. Можливо, вони продиктовані вашим «болючим» досвідом, який спотворив реальне розуміння речей;
  • «оновлюйте свій розум».

Ось, наприклад, що ви відчуваєте, коли бачите людину, яка сміється?
Подумайте … Виразіть … Впоралися?
А що відчуваєте, коли бачите сюжет про військові дії?
Правда, ці емоції відрізняються?
Але щоб їх назвати, швидше за все, декому з нас потрібно добряче постаратися.

А тепер, уявіть прояв «радості» людини та «ігнорування» – як дві реакції різних людей на одну й ту ж радісну, за своєю суттю, подію. Відчуйте різницю, вона є, правда?
Швидше за все, останній прояв, буде прикладом спотворення емоції, установки, або спотворення інтерпретації події в цілому внаслідок минулого досвіду.

Проживайте свої емоції, щоб бути вільними й емоційно здоровими, і не давати приводу їм володіти вами.

Джерело: Виталина Рыбалко

Переклад: Poklik.media