Неприборкані. Притча про постійну роботу над собою

Якось запитали в одного чоловіка:
– Як тобі не набридає весь час бути одному? І він відповів:

– У мене повно справ: Я повинен навчити двох яструбів і двох орлів, заспокоїти двох кроликів, видресирувати змію, мотивувати осла і приборкати лева.

– Але ми не бачимо поруч з тобою ніяких тварин. Де вони?

Чоловік відповів:
– Цих тварин ми носимо в собі. Два яструби кидаються на все, що бачать — добре й погане, корисне й шкідливе. Я повинен навчити їх це розрізняти. Це мої очі.

Два орли своїми кігтями ранять і руйнують все, до чого торкаються. Я повинен навчити їх служити й допомагати, не завдаючи шкоди. Це мої руки.

Кролики вічно скачуть туди-сюди, бояться та ховаються.
Я повинен заспокоїти їх і навчити справлятися з важкими ситуаціями, а не тікати від проблем. Це мої ноги.

Найскладніше – спостерігати за змією. Хоч вона й надійно замкнена в щільній клітці, але завжди готова атакувати, вжалити й отруїти будь-якого, хто перебуває поруч. Тому я повинен стежити за нею та дисциплінувати її. Це мій язик.

Осел, як усім відомо, дуже впертий, завжди втомлюється та не бажає виконувати своєї роботи. Це моє тіло.

І, нарешті, мені потрібно приборкати лева, який бажає бути королем і керувати всіма. Він гордий, пихатий і думає, що весь світ повинен крутитися навколо нього. Це моє его.
Як бачите, у мене дуже багато роботи …