Як Менні Пак’яо виграв найжорстокіший поєдинок у своєму житті
23 вересня у Києві, на головній вулиці країни – Хрещатику, відбудеться масштабне дійство під назвою «Свято Подяки». Одним із гостей івенту стане визначний чемпіон світу з боксу Менні Пак’яо.
За 17 років у професійному боксі Менні «Пак-Мену» Пак’яо вдалося зробити неможливе! Він – єдиний боксер, який неодноразово ставав чемпіоном світу у восьми вагових категоріях, єдиний п’ятиразовий лінійний чемпіон світу у п’яти вагових категоріях. Менні неодноразово називали одним із найкращих бійців в історії професійного боксу. За його плечами 69 поєдинків. У 60-ти з них він ставав переможцем.
Для Філіппін Менні Пак’яо – людина № 1 у країні. У дні його боїв вулиці порожніють, а терористи відпускають заручників. Проте слава і успіх далися Пак’яо зовсім непросто.
У його батьків було шестеро дітей, і він – четвертий. Сім’я жила в постійних злиднях, тому Менні довелося швидко подорослішати і стати самостійним. Його мама мріяла, щоби Менні став священиком. Вона лаяла хлопця за те, що він, забувши про все, боксував посеред вулиці на радість перехожим, і через це запізнювався в школу. Але незабаром матір перестала бурчати на хлопчика – шкільне навчання майбутнього чемпіона довелося припинити через повне зубожіння.
Коли батько залишив їх сім’ю, 13-річному Пак’яо довелося торгувати продуктами на вулиці. І хоча вдень він працював, вже увечері юнак бився у ринзі. Боксеру-початківцю почали платити по 100 песо за бій (приблизно 2$), і зароблених грошей цілком вистачало на їжу.
Коли мама дозволила хлопцю покинути ненависну торгівлю він утік у столицю Філіппін Манілу. Там 14-річний Менні днем працював різьбярем металу на звалищі, а вночі…звісно ж боксував. Ринг став для нього домом у прямому сенсі слова. Грошей хоч на якесь житло не вистачало, тому хлопець ночував там, де і боксував.
Тільки через два роки власник цього спортклубу ризикнув і влаштував Пак’яо у боксерське телешоу. З цього моменту і почалося сходження маленького філіппінця на великий олімп.
Заробивши свої перші титули в Азії, Менні полетів у Америку. Там існувала вірогідність займатися боксом вже на професійному рівні. Спочатку тренери відмовлялися працювати з нікому не відомим у США юнаком… Однак, талант та важка праця Пакьяо зробили свою справу. Він перемагав у рингу усіх своїх суперників. Боксерська кар’єра пішла вгору, але за нею прийшла і спокуса. «У неділю я ходив до церкви, але з понеділка по суботу – випивав у барі. Я грав у азартні ігри, з моїх вуст зривалися погані слова, водився з різними дівчатами. Мені було все одно», – розповідає Менні.
Але далі з юнаком сталося щось незвичайне. «Я пам’ятаю той вечір, коли отримав листа від матері. Вона писала, що моя сестра перестала ходити в школу, тому що я більше не відправляю їм гроші. Я плакав, бо відчував себе винуватим – я все витрачав на алкоголь. В ту ніч уві сні я почув голос Бога: Дитя моє! Чому ти звернув зі шляху?»
Вранці Менні прокинувся весь у сльозах: «Пам’ятаю, як я доторкнувся до своєї подушки, а вона була мокрою». Вражений і розгублений Пак’яо почав шукати в Біблії відповідь на свій сон, і виявив, що сновидіння – це один із шляхів спілкування Бога з людиною. «У першому біблійному вірші, який я прочитав, говорилося: “Бог говорив до людей уві сні”. Тоді я зрозумів: «Вау! Мій сон був реальним!». Менні одразу закохався у тихий і ніжний голос Бога, хлопець почав розвивати свої відносини з Ісусом Христом, довіряти Богові у різних життєвих ситуаціях. В одному зі своїх інтерв’ю, яке Менні вже давав у статусі кращого боксера десятиліття, він сказав: «Після того, як сповідував свої гріхи, я занурився у вивчення Біблії і планую проводити більше часу з дружиною і своїми дітьми. Я вірю в Бога на 100%, але до цього часу я був адвокатом диявола», – відверто розповідав він журналістам.
За словами Пакьяо, внутрішні зміни у його житті відбулися не тільки тому, що він їх прагнув. Це сталося і тому, що Бог також цього хотів. «Бути християнином означає прийняти Христа як свого Спасителя. Від цього й походить поняття «християнин». Але якщо зі слова «християнин» (christian) прибрати слово «Христос» (Christ), залишиться тільки «ian», що означає «I am nothing” (я – ніщо)». Я тішуся з того, що Бог дав мені. І я щасливий читати Його Слово і роздумувати над ним повсякчас», – говорить боксер.
У 2016 році Менні Пак’яо заявив про завершення спортивної кар’єри, але вже через кілька місяців повернувся на ринг і продовжив завойовувати чемпіонські титули. Як політика Менні обрали в сенат Філіппін. Він відважно відстоює християнські принципи і сімейні цінності.
А ще Менні прекрасно пам’ятає злиденне дитинство. Тому один із перших своїх великих призових гонорарів витратив на нові будинки для жителів Танго – рідного селища в Сарангані – найбіднішої провінції Філіппін. Боксер продовжує займатися благодійністю, і зараз на його гроші побудовано тисячі будинків для бідних сімей. «Я хочу, щоб люди знали, що я боровся за Бога і мою країну. Я хочу дати людям надію. Бокс – моя пристрасть, але служіння суспільству – це моє покликання».
За матеріалами CBN News