Чого навчає нас свято Входу Господнього в Єрусалим
Перед Пасхальною неділею християни святкують Вербну неділю чи Вхід Ісуса Христа в Єрусалим. Ось деякі факти про це свято.
1. У багатьох країнах світу Вербну неділю називають Пальмовою. Гілками цієї рослини встеляли дорогу та вітали Ісуса Христа під час в’їзду в Єрусалим.
2. На слов’янських територіях пальми не ростуть, а весна настає з цвітіння верб. Тому й пальмові гілки люди замінили вербовими. Звідси і назва – Вербна неділя.
3. Греко-католицька церква називає це свято Квітна неділя – Вхід Господній в Єрусалим.
4. Події в’їзду Христа в Єрусалим освітлюють нам усі чотири євангелисти.
“Шість день перед Пасхою прибув Ісус у Витанію, де перебував Лазар, якого воскресив був з мертвих. Там, отже, справили йому вечерю, і Марта прислуговувала; а й Лазар був серед тих, які разом з ним посідали до столу. Марія ж узяла літру мира з щирого нарду, вельми дорогого, помазала ноги Ісуса й обтерла їх волоссям своїм; і наповнився дім пахощами мира.
Каже тоді один з його учнів, Юда Іскаріотський, що мав його зрадити: «Чому не продано це миро за триста динаріїв і не роздано бідним?»Сказав же так не тому, що піклувався про бідних, але тому, що був злодій: із скарбнички, яку тримав при собі, крав те, що туди вкидувано. Тож Ісус промовив: «Лиши її. На день мого похорону зберегла вона те миро. Бідних матимете з собою повсякчас, мене ж матимете не завжди.» Тим часом дізналася сила народу, що він там, то й посходились – не тільки Ісуса ради, а й щоб побачити Лазаря, якого він з мертвих воскресив. Тоді первосвященики ухвалили і Лазаря вбити, численні бо юдеї залишили їх із-за нього й увірували в Ісуса.
Наступного дня сила людей, що прийшли на свято, зачувши, що Ісус іде в Єрусалим, узяли пальмове гілля й вийшли йому назустріч з окликами: «Осанна! Благо-словен той, хто йде в ім’я Господнє, ізраїльський цар!»
І знайшовши осля, Ісус сів на нього, – як ото написано: Не страхайся, дочко Сіо-ну, ось іде твій цар верхи на жереб’яті ослициному. Не збагнули того спершу його учні, але коли Ісус прославився, згадали вони, що то було написано про нього й що то з ним таке вчинено. Але й народ, що був при ньому, коли то він був викликав Лазаря з гробу та його з мертвих воскресив, – про те свідчив. Тим то, власне, народ і вийшов йому назустріч: довідався бо, що він учинив те чудо” (Івана 12: 1-18).
5. Ісус в’їжджає в Єрусалим на віслюку, тому що – це здійснення пророцтва пророка Захарії: «Радуйся вельми, о дочко Сіону! Викрикуй, о дочко Єрусалиму! Ось цар твій іде до тебе, справедливий і переможний, смиренний і верхи на ослі їде, на осляті, на молоденькій ослиці. Я знищу колісницю з Ефраїму й коня з Єрусалиму; воєнний лук буде зламаний. Він оголосить мир народам, і влада його буде від моря аж до моря, і від Ріки до кінців землі.» (Зах. 9,9-10).
6. Осел, на якому Ісус в’їжджає в Єрусалим, має одну важливу характеристику – на ньому ще ніхто не сидів (див. Лк.19,30). Цим Лука натякає, на Божественність Христа, якому, як Богові належить те, що ще не було в щоденному вжитку.
7. В Єрусалимі вже у IV ст. патріарх сідав на ослицю і в’їжджав на ній на Оливну гору, оточений віруючими. На Заході подібна практика прийнялася в V-VI ст.
8. Свято нагадує нам, що Христос iшов урочисто на страждання i смерть. Вiн дав i нам благодать перемагати труднощі та страждання.
9. У чому внутрiшнiй змiст урочистого входу Христа? Вiн їхав на страждання, Вiн їхав на Голгофу з такою урочистiстю, з якою пiсля перемог царi їхали у свої царства. Христос в’їжджав у Єрусалим не для того, щоб Йому служили, а для того, щоб послужити i вiддати душу Свою за спасiння свiту.