Потерпілі від газового вибуху: “Ми пішли на богослужіння, і це врятувало наше життя”

Неймовірна історія порятунку християнської родини, яка проживала в квартирі над епіцентром трагічного вибуху, що 21 червня зруйнував 4 поверхи в житловому будинку Києва на масиві Позняки.

“Ми пішли на богослужіння, і це врятувало наше життя”

21 червня в Києві сталася трагедія: від вибуху газу в багатоповерхівці Києва, на масиві Позняки, вул. Крушельницької, 1/5 обвалилося 4 поверхи. За даними ДСНС, загинуло п’ять осіб. “Хочемо розповісти неймовірну історію, яка сталася зі сім’єю віруючих, квартира якої знаходилася прямо над тією, що вибухнула. – повідомляє sobor.com.ua.

Супрунович Олег і Тетяна виховують разом 7-річного хлопчика. Вони – члени баптистської церкви “Слово Істини”. Олег активний член церкви і багато років проповідує на служіннях.

Ми зв’язалися з Олегом і розпитали про події того дня.

“Наша квартира була прямісінько над епіцентром вибуху”

Ось що розповідає Олег про події того ранку і велику Божу милість:

“У період карантину в неділю ми завжди були зранку вдома та дивилися служіння онлайн. Останні тижні  декілька раз я сам відвідував служіння, але дружина з сином були ще дома.

Коли останній раз послабили карантин, то 20 червня в суботу ми з дружиною якраз обговорювали, що мабуть треба вже піти всією родиною до церкви. Однак, мама дружини сказала, що, мабуть, ще не варто поспішати, бо карантин хоч і послабили, але хворіє ще багато людей.

Дружина на це відповіла: “приймай рішення, як скажеш так і зробимо!”. В цей момент моє серце не полишала думка, що нам треба бути завтра разом на служінні і я наполягав на цьому. “Йдемо завтра до церкви”, – сказав я, навіть не знаючи, наскільки це глобальне рішення для нашого майбутнього.

Наступного дня ми зранку зібралися та поїхали до церкви. За вікном світило ранкове сонце, співали пташки та нічого не віщувало про біду. Ми слухали проповідь та насолоджувалися першим днем у нашій маленькій церковній родині. Ближче до середини служіння відчув вібрацію телефону, телефонував товариш, який живе за кілька будинків від нас. Я  вийшов у вестибюль, щоб поговорити і почув від нього: “Ти де? З тобою все гаразд?”

Я здивувався цьому питанню, запитав чому це він питає? А у відповідь почув: “Ваш  будинок вибухнув”. Я подумав може це помилка або це щось незначне. Далі побачив, що серед пропущених – дзвінок сусіда по будинку. Я почав розуміти, що щось не так. Набрав його, а він сказав: “Олеже, все! Немає квартири!”.

Це було важко усвідомити… Що значить “немає квартири”? Я повернувся в якомусь тумані в зал, де тривала проповідь, забрав дружину з дитиною та ми поїхали додому.

Бог подарував новий день народження

Коли ми приїхали, то я не впізнав нашого будинку. Посеред будинку зяяла велика діра, а на тому місці, де була наша квартира, нічого не було. Абсолютно. Ні стін, ні підлоги, ні стелі. Була просто одна пустота та прірва.

В цей момент моє серце затріпотіло, в душі  я почав розуміти, що зробив Господь сьогодні. Якби ми не пішли разом на служіння та залишились удома, шансів на виживання не було б жодних. Наша квартира була прямо над епіцентром вибуху.

Стоячи перед руїнами будинку, ми разом із дружиною та сином схилилися в молитві перед Богом та палко дякували, що зберіг нас, що охороняв, що подарував нам життя, новий день народження.

Тепер ми всім говоримо, шо ми вижили, тому що були в церкві в неділю.

Навіть невіруючі мої друзі, колеги та знайомі, слухаючи цю історію, підіймають очі до неба і кажуть: “Так, дійсно, Бог врятував”.

Життя з білого аркушу, але ми довіряємо Богу

Зараз у нас життя почалося з білого аркушу. Ми втратили все, що мали: одяг, посуд, меблі, дах  над головою,  навіть документи… Зараз думаємо, де жити; поки нас прихистила мама дружини, але тесть інвалід, і там просто немає місця для всіх. Від держави обіцяють якусь компенсацію, але поки невідомо, яка й коли це буде. Хтось каже, що, можливо, держава компенсує вартість житла за залишковою ціною, яка значно менше, ніж вартість квадратного метра. Інші говорять, що, можливо, дадуть метрами, але ж знову в рахунок еквіваленту вартості компенсації, що може бути менше ніж найменша квартира. Знайомі говорять, що в колег у схожій ситуації це затягнулося на рік.

Ми з дружиною довіряємо Богові – віримо, що треба служити Йому, а на прикладі Йова, який втратив усе, бачимо, що Бог наприкінці дав йому вдвічі більше. Іноді Господь допускає якісь випробування та негаразди в нашому житті, але найголовніше, що ми залишились живі і що Він не залишає і допомагає, що ми не голодні і знайшли, де оселитися, і люди допомагають одягом.

Інше питання вже до нас: що ми маємо змінити в своєму житті, для чого Бог допустив цю ситуацію? В нас починається друге життя. Зараз ми усвідомлюємо, що треба менше зациклюватися на матеріальних речах, а дійсно більше дбати про вічність. Потрібно більше працювати з людьми. Так, для нас стало відкриттям, що люди набагато добріші й жертовніші, ніж ми думали”.

Автор: Арсен Малець

Висловлюємо глибокі співчуття всім, хто втратив у цій трагедії своїх близьких і рідних та просимо молитися, щоб Господь потішив та підтримав кожного, хто переніс втрату.

Якщо Ви бажаєте зв’язатися з родиною Супрунович та надати якусь допомогу, пишіть на email: olsupr@ukr.net.

Джерело: sobor.com.ua