Свідчення з Маріуполя: “Ми молилися, щоб над нашим будинком був купол і Божий захист”
Віра Писарєва Котова розповіла, як з родиною та сусідами виживали у Маріуполі, який нещадно піддавався бомбардуванням. Жінка говорить, що день, проведений у Маріуполі, – це диво. Диво те, як Господь дбав про них.
Ось її свідчення:
“Бог дав мудрості Рінату у перші дні війни накупити багато продуктів. Тому ми не мали браку, ми харчувалися три рази на день, при тому що нас було 12 осіб.
Господь за багато років до війни передбачив необхідне для цих тяжких днів: у нашому будинку були повні газові балони. Раніше ніхто не розумів, навіщо вони тут лежать багато років. Коли не стало газу, нам не потрібно було виходити на вулицю, як багато хто і готувати їжу на багатті. А коли балон мав закінчитися, газ якимось дивним чином продовжував йти.
Наші мами щодня пекли смачний хліб, аж по кілька буханців. Ми були благословенні! Навіть відсвяткували два Дня Народження зі смачними тортиками.
Коли батарейки на ліхтариках почали сідати, Рінат раптово прийшов з упаковкою нових і ще з одноразовим посудом, який був нам необхідний. Щоразу він приходив із пакетами, десь щось діставав, при тому, що магазини всі були порожні. Навіть одного разу приніс нам шоколад. Скільки радості було!
Ніхто з нас не захворів, хоч і доводилося спати у підвалі. У будинку був генератор, тому в мороз мінус 10, який був багато днів, ми могли зігрітися… і навіть коли генератор зламався, Бог дав мудрості нашим чоловікам його полагодити.
Ми знайшли джерело води неподалік будинку і тому, коли фільтрована вода почала закінчуватися, у нас вже було багато води з джерела.
Обстріли поруч не вщухали, ми молилися, щоб над нашим будинком був купол і Його захист, і Бог зберіг нас.
На вулиці стояло дві машини, і Господь їх зберіг – ми знаходили уламки між машинами, біля двору, але автомобілі та будинок були цілими, навіть без ушкоджень!
14 березня, коли прийшло розуміння, що терміново треба виїжджати з міста, Бог і тут повів нас найшвидшим шляхом: ми відірвалися від колони й повернули в інший бік: без обстрілів та проблем дісталися Запоріжжя за 5 годин, при тому що більшість добиралися 12-18 годин.
Так багато всього робив Бог, можна довго розповідати. Він особливо благословляв та захищав. Це відчувалося тоді і зараз ми бачимо Його нескінченну турботу про нас!
Боже, дякую!”