“Важко було морально це витримати, лише віра і молитва давали сили не опускати руки”

Аліна Горобець розповіла історію дивного порятунку своєї родини під час війни.

    “За 2 тижні війни ця щира посмішка на обличчі донечки дає і мені щиру надію, що скоро все закінчиться.

В ніч перших ракетних ударів я вже погано спала і мені снилась війна. На жаль, сон став реальністю і нам з самого ранку прийшлось лишити рідну Бучу.

Мали їхати подалі від Києва, але Бог повів на Київщину до батьків, де ми і застряли на 2 тижні. На третій день пропало світло, вода і всі магазини стали порожні. Ховались у підвалі, поки було світло, а потім довірились Богу і спали у хаті, бо топилось дровами і хоч тепло було.. Міцно закривали вікна на ніч, щоб не було видно свічку і з 18 до 19:00 дитина два тижні лягала спати,бо ні світла, ні мультиків, одне монотонне бахкання за вікном. Дяка Богу, що хоч не в наше селище.

Дуже важко було морально це витримати, лише віра і молитва давала сили не опускати руки.

На третій день війни Бог через Біблію проговорив до мене місцем Писання, де апостол Павло потрапив у шторм і в них вже втратилась надія на спасіння, але Павлу явився янгол і запевнив, що збереже всіх, хто з ним пливе.

Діяння 27:33-34: “А коли розвиднятися стало, то благав Павло всіх, щоб поживу прийняти, і казав: Чотирнадцятий день ось сьогодні без їжі ви перебуваєте, очікуючи та нічого не ївши. Тому то благаю вас їжу прийняти, бо це на рятунок вам буде, бо жадному з вас не спаде з голови й волосина!”

Для мене це слово було, як соломинка, за яку я трималась всі ці дні і з нетерпінням чекала 14-й день.

Саме на 14 день Бог чудом вивів нас із селища, де ми були з батьками ізольовані від світу. І дякую Богу, що зберіг всі 70-100 машин, які разом з нами евакуювалися з-під Києва і провів через всі блокпости на більш-менш безпечне місце.

Бог вірний і ніколи не підводе тих, хто на Нього покладає надію

Вірте в те, що Він допоможе і вам, і нехай ця війна буде закінчеться, а Бог зупине це зло.

Віра в Бога – наше все, а молитва – найкраща зброя!”

Аліна Горобець