У 2022 році волонтери союзу баптистів евакуювали, нагодували та зігріли мільйони українців
За минулий рік Всеукраїнський союз церков ЄХБ спільно із десятками союзів, місій, благодійних організацій, церков та окремих меценатів з усього світу змогли евакуювати, нагодувати, зігріти та попіклуватися про мільйони українців.
Через офіс Союзу баптистів роздали понад 10 тисяч тонн гуманітарної допомоги. Ще більшу кількість допомоги церкви отримали безпосередньо. Це продукти, загальне устаткування, засоби гігієни, медикаменти та одяг. За стандартами ООН (1.5 кг продуктів на день), через офіс Союзу змогли нагодувати близько 7 060 000 людей. Це більше 19 000 осіб щодня – населення невеликого українського містечка.
ПОЧАТОК
Помісним церквам необхідне було швидке реагування у допомозі населенню їжею, речами, укриттям; всіляка допомога територіальній охороні/ЗСУ; взаємодія з органами самоврядування; допомога з евакуацією та розселенням.
25 лютого працівники головного офісу Союзу виїхали з Ірпеня у Львів, де їх прийняла церква “Дім Євангелія” та УБТС. Тут відразу почали налагоджувати роботу.
За сприяння обласної ради, у передмісті Львова організували місце, площею більше 5 тисяч квадратних метрів, де була зосереджена практично вся гуманітарна допомога, що проходила через ВСЦ ЄХБ. Одна за одною прибували фури із закордону – від 5 до 10 на день. Польща, Швейцарія, Німеччина, Голландія, Норвегія та інші країни надсилали тонни допомоги. Везли практично все – продукти, одяг, лікарські препарати, спорядження для військових. Все, окрім зброї.
На склад до Львова зʼїжджалися волонтери і християни різних конфесій. В один бік вони евакуйовували людей, а на зворотному шляху завантажували буси допомогою, щоб доправити її у найвіддаленіші куточки країни. Тисячі автівок змогли послужити людям, які потребували підтримки. Обʼєми допомоги були величезні.
ДЕОКУПАЦІЯ ПІВНОЧІ
Наприкінці березня звільнили Північ України – Київську, Чернігівську та Сумську області. Роботи додалося більше, адже зʼявилася можливість більш-менш вільно надсилати усю необхідну допомогу. У населених пунктах не було світла, води та інших необхідних засобів до існування. Люди потребували всього: одягу, продуктової допомоги, засобів гігієни, генераторів.
Хоча левова частка допомоги належала звільненим територіям, продовжували підтримувати і інші регіони України, де було багато вимушених переселенців та точилися жорсткі бої.
Саме у той час німецька місія Haus der Hoffnung встановила працівникам Братства програму для ведення обліку допомоги церквам України.
Завдяки ній частину допомоги почали направляти одразу до церков і областей. Фури їхали просто до адресатів. Робили графіки, ґрунтовані на потребах і запитах від церков. Дані, наведені нижче, ілюструють масштаби допомоги після встановлення програмного забезпечення на початку квітня.
Від весни до кінця літа діяв пʼятимісячний проєкт співпраці ВСЦ ЄХБ із ООН. Загалом церкви роздали 5 017 тонн допомоги. Окрім цього, кілька разів на тиждень надходила допомога від християн з Німеччини, Америки та інших країн. Особливо постійною та ревною була підтримка від Словʼянського євангельського товариства. Тонни гуманітарної допомоги доправляли у різні куточки країни: всюди, де лише була потреба. Співпраця із товариством триває досі.
ПРОЄКТ “ЗИМА”
Повернувшись головним офісом до Ірпеня, у вересні поблизу Києва організували новий склад Союзу. Необхідно було акумулювати допомогу церквам, яка полягала у підготовці до холодного періоду. Цей проєкт назвали лаконічно і вичерпно – “Зима”. Проаналізували запити від церков і почали збирати все необхідне. Дрова, пелети, фінанси на оплату газу та електрики, генератори та продукти харчування почали збирати і віддавати спільнотам, які мали потребу в цьому.
Команда офісу Союзу баптистів запевняє, що з Божою допомогою таки вдалося пережити цю зиму і полегшити умови тим, хто потребував допомоги пережити зиму. Та попереду уже весняні запити і проєкти.
“Ми маємо вийти з цієї війни сильною церквою, яка буде впливати і на свою країну, і на Європу. За будь яких умов місія церкви триває”, – часто повторює голова Союзу Валерій Антонюк.