Диво Дюнкерка

10 травня 1940 року Гітлер атакував Францію та Бельгію. Британська армія опинилася спиною до моря в оточенні ворогів.

   Прем’єр-міністр Вінстон Черчилль збирався зізнатися у безпрецедентній військовій катастрофі та в захопленні або смерті третини мільйона солдат. Але цього не сталося.

23 травня король Георг VI призначив на неділю Національний день молитви. Напередодні, в суботу, було прийнято військове рішення про евакуацію якнайбільшої кількості союзних військ.

В неділю народ присвятив себе молитві. Того ж дня човни всіх розмірів вирушили, щоб перетнути Ла-Манш і врятувати обложену армію.

Ще до того, як почалася молитва, сталося несподіване – Гітлер наказав зупинити свою армію. Якби наступ продовжився, загибіль союзних військ була б неминучою.

Коли німецька армія отримала наказ відновити наступ, понад 338 тисяч військовослужбовців вивезли з пляжів Дюнкерка.

Неділю, 9 червня, було оголошено Національним Днем Подяки, а емоційно сказана фраза Черчилля «Диво Дюнкерка» почала повторюватися з уст в уста.