Історія пробудження хіпі

В кінці 60-х і на початку 70-х років минулого століття в Америці спалахнуло велике пробудження серед хіпі, відоме, як Jesus People Movement. Тисячі підлітків і молодих людей стали приходити до Бога, залишаючи наркотики і безцільне життя. Це пробудження було настільки масовим і радикальним, що багато американських істориків називають його останнім великим пробудженням Америки.

Варто відзначити, що пробудженню хіпі передували часи духовного застою і моральної деградації. На початку 60-х в Америці сталася, так звана, сексуальна революція, після чого молодь почала бунтувати проти суспільних норм, масово покидаючи церкви, відкидаючи інститут шлюбу і займаючись “вільною любов’ю”. Тисячі молодих людей почали асоціювати себе з субкультурою хіпі: відрощувати довгі бороди і волосся, ходити босими, слухати Rock ‘n’ roll і вживати наркотики. Багато хіпі тягнулися до природи та спільнот. За статистикою, 1970 року біля 750 тисяч хіпі жили в комунах або бродяжили на пляжах Каліфорнії.

У 1965 році в Сан Франциско покаялася молода пара хіпі Ted і Liz Wize.  В них виникло велике бажання рятувати своє покоління, тому подружжя Wize відкрило християнське кафе в центрі Сан Франциско під назвою Living Room. Кожному безпритульному хіпі в своєму кафе вони пропонували безкоштовну їжу за умови прослуховування короткої проповіді про Христа. Так як безпритульним хіпі все-одно не було чим зайнятися, вони з великим задоволенням заходили в кафе, щоб безкоштовного поїсти, а заодно, слухали проповідь. Так і почалося служіння з досягнення хіпі для Ісуса.

У 1967 році близько 100 тисяч хіпі з’їхалися в Сан Франциско на фестиваль Summer of Love. Босоногі, з квіточками у волоссі хіпі натовпами плентались по місту, протестуючи проти війни у ​​В’єтнамі. Саме в той час християнське кафе Living Room почало користуватися величезною популярністю. Сотні хіпі щодня заходили в кафе для того, щоб попити гарячого чаю, перекусити або просто погрітися. За свідченням Ted Wize, Бог дуже часто робив чудо примножуючи їжу.

Саме на фестивалі Summer of Love в Сан Франциско багато хіпі вперше почули про Бога і прийняли Христа в своє серце.

Варто відзначити, що на початку пробудження хіпі відбувалося паралельно від церкви. Справа в тому, що церкви того часу не могли вмістити стиль хіпі: їх безпритульний спосіб життя, одяг і зовнішній вигляд. В одній з церков в Каліфорнії навіть висів плакат зі словами: «Босим вхід заборонено!».

Церква хотіла, щоб хіпі спочатку помінялися, переодяглися, помилися, підстриглися, перестали бродяжити, влаштувалися на роботу і тільки тоді приходили і ставали частиною громади.

Багато християнських лідерів закликали цуратися хіпі, щоб не бруднити свою репутацію, тому що хіпі тоді асоціювалися з антиурядовими акціями проти В’єтнамської війни.

Тому пізнаючи Христа, хіпі, паралельно від церкви, організовували християнські громади, в яких вони намагалися відновити комуни життя на підставі другого розділу Діянь Апостолів. Так, на початку 70-х років були організовані сотні християнських комун, в яких хіпі жили спільнотою, вирощували їжу і ділили кожному порівну згідно до потреб.

Найбільшою християнською комуною хіпі був Shiloh Revival Center, що перебувала в містечку Dexter в штаті Орегон. Інколи там могло знаходитись до 100 тисяч чоловік.

Вливання хіпі в помісну церкву відбулося трохи пізніше в місті Лос Анджелес в Каліфорнії.

Лоні Фрісбі (Lonnie Frisbee) – молодий хіпі, якого Бог звільнив від наркотиків в християнському кафе в Сан Франциско, переїхав до Південної Каліфорнії для того, щоб досягати місцевих хіпі, які тусувалися на пляжах Лос Анджелеса.

Одного разу, випадково, Лоні Фрісбі зустрів пастора маленької церкви (25 членів) Calvary Chapel – Чака Сміта. Ця зустріч стала фатальною і суттєво вплинула на пробудження.

На відміну від інших церковних лідерів, Чак Сміт, незважаючи на опозицію в церкві, вирішив приймати хіпі такими, якими вони були: волохаті, бородаті, босоногі, брудні й смердючі.
Чак і Лоні разом почали ходити по пляжах Лос Анджелеса і проповідувати там, запрошуючи молодь на вечірні служіння в помісну церкву Calvary.

Заслуга Чака Сміта була в тому, що він не тільки зміг прийняти хіпі такими, якими вони були, але також він прийняв рішення про те, щоб перебудувати стиль свого служіння. До цього в американських церквах під час служінь в основному використовували орган і хоровий спів. Але, коли хіпі почали заповнювати церкви, вони принесли з собою електро-гітари, барабани і електронні клавіші.

Для того, щоб стати ближче до хіпі, Чак Сміт зняв краватку і костюм, і почав приходити на служіння в футболці, шортах і сандалях. У зв’язку з тим, що Чак знайшов спільну мову з хіпі, його церква Calvary Chapel (храм Голгофи) почала моментально рости і через пару років вже налічувала 25 тисяч чоловік!

З Лос Анджелеса пробудження почало поширюватися по інших містах Каліфорнії, а потім і по всіх штатах.

Calvary Chapel почали з’являтися по всій Америці, адаптуючи культуру хіпі. За оцінками експертів, під час пробудження Jesus People Movement понад 250 тисяч людей прийшли до Бога, звільнившись від наркотиків, розпусти і безпритульного способу життя.

Підсумовуючи, хочу показати кілька прикладів того, як пробудження хіпі справило величезний вплив на сучасну церкву:

1). Пробудження хіпі принесло новий стиль в християнську музику. Під час цього пробудження з’явилися сотні християнських рок-груп, найвідоміша з яких, звичайно ж, Petra.

2). Пробудження хіпі народило новий стиль поклоніння в церквах. Замість органу і хорового співу більшість сучасних церков мають групи прославлення з ударниками, електро-гітарами і клавішами.

3). Сьогодні більшість протестантських пасторів, включаючи Ріка Уорена, проповідують в футболках і джинсах. Офіційний стиль в одязі, після пробудження Jesus People, пішов в минуле.

4). Пробудження хіпі народило дві найбільші деномінації Америки: Calvary Chapel і Vineyard Movement.

5). Пробудження хіпі дало початок руху мега-церквам. До цього середня церква Америки налічувала 100-200 чоловік, але після пробудження Jesus People Movement з’явилася величезна кількість мега-церков, більшість з яких належали до Calvary Chapel.

 

Автор статті – Роман Савочка 

Переклад: poklikmedia