Фініш велотуру “Світ без сиріт” – 2018

Шостий етап кругосвітнього велотуру «Світ без сиріт», який стартував 5 травня 2018 року в Лос-Анджелесі (США) завершився в кінці липні в Майамі.

“17 000 миль… 27 000 км… Шість найважчих етапів (в середньому по два місяці кожен)… Все це заради мрії про дітей, що прокидаються в сім’ях, а не в дитячих будинках та підвалах… Маємо сотні неймовірних доказів того, як ця “божевільна” акція допомагала людям вирішити усиновлювати сиріт. Ми зробили це, щоб люди могли почути:
“Діти в дитячих будинках не тому, що з ними щось не так, а тому що з нами щось не так!”
“Сироти не діти “другого сорту” – вони талановиті, благословенні Божі діти!”
“Сирітство – це не Божа проблема – це наша проблема!”
“Якщо ти можеш – не бійся… Візьми сироту в твій дім!!!”

Так написав на своїй сторінці в фейсбуці координатор велотуру, пастор і батько більше 30-ти сиріт Генадій Мохненко, виклавши в стрічку неймовірно емоційні фотографії фіналу велотуру.

Під час велотуру до його учасників на різних відрізках дороги долучались різні люди, які в такий спосіб намагались висловити підтримку головній цілі цієї подорожі – “Світ без сиріт”.

“Нашу кругосвітку підтримав продюсер зі світовим ім’ям Bill Joseph Baumgart! Білл не є велосипедистом, але він запросив друзів і сам сів на велосипед, щоб проїхати з нами по передмістях Нашвілла”, – написав у своєму блозі Генадій. А ще розповів, що йому надходять постійно листи від людей, яких надихнув його приклад взяти дитину в сім’ю.

Наприклад, від Jelena: «Ось вже скоро два роки, як я стала прийомною мамою трьох дітей! Теоретично важко було вирішиться і на одного. Але ваша жертва, і ціна, яку ви платите, допомогла повірити, що в цьому щось є і зробити крок! Я пишаюся сьогодні собою, що насмілилася! Діти супер! У мене з ними абсолютний контакт! Саме життя стало на мій бік! Вірно кажуть, що, хто приютив сироту – прихистив самого Бога! “.

Цікаво, що в кругосвітньому турі 2018 року взяли участь, крім інших, 1-й та 32-й прийомні сини Генадія.

Про американський етап велотуру були зняті короткі відеощоденники:

Під час попередніх етапів велотуру, колишні безпритульні проїхали 22 000 км від Японського моря до Атлантичного океану, через 13 країн. Організацію американського етапу велопробігу взяла на себе команда Serving Orphans Worldwide.

Історія велотуру “Світ без сиріт” 

Перший велопробіг відбувся в 2011 році під назвою «Україна без сиріт». Вихованці «Республіки Пілігрим», під керівництвом Геннадія Мохненко проїхали на велосипедах тисячу кілометрів (з Маріуполя до Києва). Кругосвітній же велопробіг стартував у Києві 4 червня 2012 року. Проїхавши Україною, учасники велопробігу перетнули російський кордон і фінішували в Москві; другий етап пройшов в тому ж році за маршрутом Москва – Єкатеринбург.

Третій «сибірський» етап кругосвітньої подорожі пройшов у 2013 році. Учасники акції проїхали 5 тисяч кілометрів, зупиняючись в Єкатеринбурзі, Тюмені, Омську, Новосибірську, Красноярську, Іркутську і Байкальску.

У 2014 році «пілігрімовці» завершили  ділянку велопробігу «Росія і світ без сиріт». Планувалося, що в 2015 році пробіг пройде по Алясці, Канаді та західному узбережжі США, а в 2016 – по центральній частині США. Навколосвітня подорож, за планами організаторів, повинна була б завершитися в 2017 році в Європі. Але, через збройний конфлікт на Донбасі етап 2015 року було відмінено.

Європейський етап велотуру стартував у Києві 5 липня 2016 року. Команда проїхала такі міста, як Львів, Варшава, Литва, Латвія, Єстонія, Фінляндія, Швеція, Норвегія, Данія, і фінішувала у німецькому місті Клоппенбург 9 вересня.

Наступного року велотур пройшов півднем Європи, охопивши Германію, Францію, Швейцарію. У швейцарських альпах один з хлопчиків навіть заплакав він краси навколо – чи міг би він побачити це все, залишаючись в інернаті?

Загалом, молоді люди проїхали 27 тисяч кілометрів, ну хіба що не охопивши ще Південну Америку. Останній етап велотуру “Світ без сиріт” завершився у липні 2018 року в Маямі,  залишивши у серцях людей думку про те, що кожна дитина, прокинувшись вранці, повинна мати можливість сказати “мама” чи “тато”.