Про яку Україну мріяв Тарас Шевченко

“Коли ми діждемося Вашингтона з новим і праведним законом?”. Ці відомі рядки твору Тараса Шевченка з його незакінченної поеми “Юродивий”,  не втратили актуальності й донині.

9 березня виповнюється 206 року з дня народження визначного українського поета та художника. Він був пророком та великим патріотом України, і в його творах прослідковуються християнські світогляди та цінності.

Молитви Шевченка були спрямовані на Україну, вона була домінантною темою усіх творів. Поетичні твори його були пронизані вірою в щасливе майбутнє народу. Письменник постійно шукає Божого благословення на всі дії, пов’язані з боротьбою України за її свободу та незалежність. Без сумнівів, думка про країну, її долю та соціальне призначення домінує в творах Т. Г. Шевченка. Україна має для нього абсолютну вартість.

Що ж мав на увазі поет у рядках про батька-засновника США, першого президента країни Джорджа Вашингтона? Чому сподівання кращої долі для України він вбачав у цій особистості та у “новому та праведному законі”. Про це говоримо з Анатолієм Кушніром, виконавчим директором Асоціаціï ПОКЛИК.

Про Вашингтона 

“Прихильники називали його “українським пророком”, а інші його репутацію ставили під сумнів.  Я вірю, що Шевченко розумів щось таке, що ми до цього часу не можемо збагнути.

“Коли діждемось Вашингтонів із новим і праведним законом, а діждемось таки колись…” – ці відомі рядки Тараса Шевченка з поеми “Юродивий”, яку автор  орієнтовно написав у грудні 1857 році у Нижньому Новгороді.

Що ж він мав на увазі, коли говорив “Коли діждемось Вашингтона. З новим і праведним законом?”.

По-перше, Вашингтон – це прообраз Америки, з великими мріями народу побудувати нову за якістю країну. Але далі поет згадує новий і праведний закон.

Нових законів в Україні вистачає, щодня можновладці можуть подавати та затверджувати їх велику кількість. Але невистачає у нашій державі законів “праведних”.

Значення  “праведного закону”

У православній культурі Святе Письмо називають Законом Божим. В різних мовах слова “праведний” та “праведність” – мають однакове походження.
Означають – «правда», «справедливість», «чинити справедливо правосуддя».

І закони, про які мріяв Шевченко, несуть справедливість. Якраз таких законів в Україні не вистачає.

Українські месії

В Україні, здається, неправильно зрозуміли ці рядки Шевченка. Адже часто беруть за увагу тільки слова про Вашингтона. Ми чули ці рядки, коли до влади приходив Ющенко шляхом Помаранчевої Революції.

Багато людей тоді ототожнювали украïнського президента з Вашингтоном. Але думати, що одна якась людина має принести диво в Україну, це – популізм.

“А може, це не Ющенко, а Тимошенко чи Зеленський?”. Багато людей в очікуванні Месії.

Але ключ успіху Америки був не в тому, що до влади прийшов Вашингтон. Так, звичайно, він уособлення цілої філософії, але Америка будувалась на прагненні справедливості.  Люди тікали з “несправедливої” Європи до “чесної, справедливої” Америки. І там вони бажали побудувати справедливу державу — “місто на пагорбі”, як вони називали її.

Йдеться у рядках Шевченка не про культ особистості лідера, а про закон, який несе в собі справедливість.

Коли закон – несправедливий 

Справедливість у законодавчій сфері в Україні майже не обговорюється.  Ми згадуємо час від часу, що наш закон несправедливий,  і це підбурює нас до революцiйних настроїв.  Ми одних із влади женемо, а іншим даємо шанс. А насправді маємо стати на шлях пошуку справедливості.

У Біблії є такі рядки: “на майдані спіткнулася істина” (Ісаї 59:14). Ці слова деякі люди взяли за основу, коли виходили на мітинги та ставали частиною Революції.

Крім цього, Писання нам говорить молитися за всіх людей, а особливо за начальників, щоб “провадити тихе і мирне життя” (рос. – безМЯТЕЖНОЕ).

Народ бунтується тоді, коли влада не має достатньо мудрості, як поводитись із ним. Якщо чиновники роблять щось несправедливе, люди обурюються і бунтують. Отже “наші біди” не можуть бути вирішені українським месією, харизматичним лідером, який нам подобається. Вони вирішуються шляхом ВСТАНОВЛЕННЯ СПРАВЕДЛИВОСТІ.

Праведні закони мають грунтуватися на Законі Божому, який має бути в основі справедливості нашого законодавства. І тоді можна говорити про якісно новий прорив для держави.

А так вже понад 170 років Шевченко з портретів на стіні спостерігає за нами й плаче: “Коли діждемось Вашингтона…”.

Носії справедливості – християни

Якщо б зараз віруючі люди прийшли до влади, думаете, все би враз докорінно змінилось? Не факт. Християни мають свідомо нести справедливість і бажати її принести у всі сфери життя.

Сама по собі справедливість не може з’явитися з будь-чого. Це мають бути свідомі носії. Люди, які захочуть ідеї справеливості за законом Божим встановити на рівні державотворчих процесів.

На жаль, історично в Україні склалася олігархічна система у державі, яка побудована не на справедливих законах. Біблія, до речі, нам пропонує 7 моделей управління державою. І республіканська форма правління держави – найбільш правильна з Божоï точки зору.

Йдеться про те, щоб  вибрати “зо всього народу мужів здібних, богобоязливих, мужів справедливих, що ненавидять зиск” (Вихід 18:21). І ці люди будуть нести справедливість у суспільство.

Успіх держави залежатиме від того, кого обере народ. З якою репутацією та з яким досвідом прийдуть до влади управителі, делеговані народом.

Без сумніву, людина, яку слід обирати на посаду чиновника, має бути носієм певної культури і певних цінностей, прописаних у Законі Божому. А в нашому суспільстві ще має сформуватись попит на людей, які матимуть на меті принести справедливість народу. До речі, справедливість не означає свавілля і “кожен робить що хоче”. Праведні закони можуть бути й досить жорскими, але дієвими. Спроможними, наприклад, зупинити корупцію.

Шевченко вірив, що ми: “…діждемось таки колись”. Він сподівався, що нам вдастся діждатись тих людей, які нестимуть справедливі закони. Віримо, молимось і ми про це!”.