За кого молився Ісус
Хтось молиться за весь світ, за мир у всьому світі, за “дружбу народів”, а за рідних, близьких, сусідів, колег, знайомих – ні. Легко любити весь світ, а ближнього – не так просто. Чи правильна така позиція та як чинив Ісус Христос, дізнаємося зі Святого Писання.
Сьогодні ми згадуємо Останню вечерю Ісуса Христа з Його учнями. Під час їхньої трапези Ісус промовляє Свою первосвященницьку молитву. Це записано в Євангелії від Івана, 17 розділ.
“Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, Твої бо вони! І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, заховай в Ім’я Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були!” (Ів. 17:9, 11).
Він молився не “за весь світ”, а за конкретних людей – Своїх учнів, а потім за тих, які в майбутньому повірять у Нього через проповідь Євангелія та єдність учнів.
Про це читаємо нижче:
“Я у них, а Ти у Мені, щоб були досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив. Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були, де знаходжуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, бо Ти полюбив Мене перше закладин світу” (Iв. 17:23-24).
Отож, за кого молився Ісус?
Під час Вечері Любові Христос благає Небесного Отця:
– за Себе (Єв. від Івана 17: 1-5);
– за Своїх учнів (17: 6-19) та
– за Своїх майбутніх послідовників, які приймуть Євангеліє через проповідь учнів, та за їх єдність (17:20-26).
Насамкінець молитви Він просить Отця за всіх християн, зокрема за нас із вами та нашу єдність. А чи наслідуємо ми Його приклад?
Автор: Юлія Пишнюк
Джерело: Молитва за Тебе, Місто, Україну