5 «країн» в Україні, які варто відвідати

Виявляється, на нашій території “вмістилося” безліч заморських країн – починаючи від “дикої” південної Африки, закінчуючи далекою Країною Сходу Сонця – Японією.

1. Чернівецька “Прага”

Ох, ці прекрасні кольрові вулички Праги! Вся принадність старовинної Європи втілилася в них. Стоп-стоп, але ми в Чернівцях! Місто чарує вже з самого приїзду – створюється відчуття, що за ніч ви перемістилися на кілька століть назад. Це пробуджує бажання скоріше побачити, що ж підготував саме місто. А воно вас точно не розчарує! У першу чергу, рекомендуємо прогулятися вулицею Ольги Кобилянської. Це справжня гордість міста, яку раніше населяли самі знатні вельможі. Згідно з легендою, вулицю навіть підмітали букетами троянд!

Наступне, що необхідно побачити в Чернівцях – це національний університет. Один з найстаріших в Україні, між іншим. Зовні він нагадує найвідоміші європейські університети: Кембридж, Сорбонну і т.д. Побувавши у Чернівцях, не можна обділити увагою величні ратуші і собори з фресками. До слова, завдяки історичному впливу Австро-Угорщини їх тут величезна безліч! Також не забудьте відвідати величезну центральну площу турецького колодязя і подивитися на оригінальний будинок-корабель.

2. Херсонська “Африка”

Якщо ви давно мріяли вирушити на справжнє африканське сафарі, поспішаємо повідомити: тепер не потрібно летіти на інший материк у пошуках екзотичної фауни! Поблизу міста Каховка, що знаходиться в 100 км від Херсона, розкинула свої простори територія заповідника Асканія Нова. Це унікальний куточок незайманої природи, де у вільних умовах проживають дивовижні для наших країв птахи і тварини. Кого тут тільки не зустріти: верблюди, зебри, фламінго, антилопи, лами, степові орли, коні, журавлі, бізони, буйволи, сайгаки … Такого тісного контакту зі світом фауни Вам не знайти навіть у зоопарку: павичі гордовито виходжують зовсім поруч, а щоб погладити поні – достатньо лише простягнути руку. Обережно, верблюди! А вони тут не тільки плюються в різні боки, але можуть і потрапити в ціль.

3. Ужгородська “Японія”

Необов’язково знати японську мову або захоплюватися культурою аніме, щоб перейнятися любов`ю до Японії. Подорожуючи в перші травневі дні по Україні, ніяк не можна обійти увагою вітчизняний східний оазис – цвітіння сакури в Ужгороді. Саме в цей період, як правило, фантастичний пейзаж постає у всій своїй рожевій красі: немов в одній зі сцен японського кінофільму, коли головна героїня гордо ступає по алеї, а ніжні пелюстки сакури обсипають її рожевим дощем. Видовище для досвідчених естетів! А якщо ви відвідаєте вулиці Довженка та Ракоці, побачите ще більш хвилюючу картину – тут разом з сакурами розпускаються білі і фіолетові магнолії.

4. Одеська “Італія”

Маленьке місто Вилкове непримітно розташувалося на півдні України, в 300 км від Одеси. І назва непримітна, і на карті майже непомітне, і населення всього кілька тисяч. Але є тут одне “але”. Вилкове – це місто … на воді! Так-так, виявляється в нашій країні теж є своя Венеція. Замість звичних вуличок і тротуарів – канали, шириною кілька метрів, якими місцеві плавають на українських “гондолах”. І, заради правди, варто відмітити, що повітря в Вилкове чисте і свіже, на відміну від характерного для Венеції запаху цвілі.

5. Закарпатські “Альпи”

Величні зелені гори, немов насунули на себе білу шапку – подібне видовище ви, без сумнівів, знайдете в Альпах. Але в Карпатах вас чекає щось зовсім особливе: починаючи з незайманої природи, закінчуючи дивовижною гостинністю місцевих жителів. Бурхливі річки і гірські озера, безкрайні поля, огорнуті легким серпанком і ледь чутними гуцульськими мелодіями – тут справді чарівний вигляд природи ідеально доповнює неповторний колорит.

Але як же побувати в Карпатах і не побачити Синевирське озеро? Це все одно, що відвідати Рим, проігнорувавши Колізей! Назву водойми місцеві жителі пояснюють однією красивою легендою – про графську доньку на ім’я Синь. Гуляючи якось раз карпатськими просторами, зустріла дівчина пастуха – Вира. Як і водиться в подібних історіях, молоді люди полюбили один одного і стали таємно зустрічатися. Дізнавшись про це, суворий граф був невблаганний: він наказав скинути пастуха зі скелі. Довго плакала Синь. Настільки довго, що й виплакала ціле озеро. Легенди легендами, але є щось чарівне в цьому куточку природи. Вода в джерелі настільки чиста, що навіть на найбільшій глибині можна побачити дно! А навколо – сосни, ялиці, буки … Не дарма це місце називають “перлиною Карпат”.