Тарас Шевченко: 10 несподіваних фактів
Досліджувати, а тим паче щось писати про цього українського поета і письменника небезпечно – ризикуєш або бути занудно-книжковим, або “побитим” тролями, що бачать Шевченка виключно ідеалом для нації. Але історик, викладач, автор незвичних історично-тематичних екскурсій Києвом Таня Адамус ризикнула і зібрала про Шевченка цікаві і несподівані факти, які не викладають у школах і не тиражують під час традиційного ажіотажу з нагоди його дня народження і роковин смерті.
«У школі я Шевченка не любила, але коли вже професійно вивчала його епоху, творчість, версії його біографії, зрозуміла: він зовсім не той, за кого його видають, – він набагаааато цікавіший. І зараз, розповідаючи про нього своїм учням чи учасникам своїх екскурсій, кажу: Шевченко різний. І різна його творчість. І тому він такий ласий шматок для спекуляцій. Справжній, живий Шевченко дуже… прикольний. Тому учітесь, читайте і не забувайте про критичне мислення».
Шевченка зображають задумливим вусатим дідом. А він помер, за нашими мірками, у молодому віці – в 47 років. Насправді він був душею компанії, любив жартувати і навіть у казематі після арешту тримався молодцем.
Шевченко став знаменитим ще за життя – і як художник, і як поет. Ним захоплювалася не лише українська інтелігенція та академіки мистецтва, а й аристократи і світські левиці. Він був частим гостем в українських дворянських маєтках, як от Качанівка та Сокиринці, був запрошений на бал одіозного київського генерал-губернатора Бібікова.
Шевченко був вільним лише 13 років свого життя. Більшу частину прожив у Росії. Коли Тарасів пан вперше застав його за малюванням портрета, то нам’яв слузі вуха і наказав побити його різками. Хоча згодом зробив з нього свого особистого художника, аби мати зиск з його картин.
ІСНУВАВ МІФ, ЩО КАРТИНУ, ВИСТАВЛЕНУ НА АУКЦІОН ДЛЯ ВИКУПУ ШЕВЧЕНКА, КУПИЛА ЦАРИЦЯ. ПРОТЕ КАРТИНА НА АУКЦІОНІ ТАК І НЕ БУЛА ПРОДАНА
Пан Енгельгардт погодився відпустити Шевченка за 2500 рублів – на той час ця сума була еквівалентна 45 кілограмам чистого срібла. У викупі Шевченка з неволі брали участь люди з безпосереднього оточення царської родини. Вони організували аукціон з продажу картини Карла Брюллова. Ще за життя поета існував міф, що картину купила цариця і тим самим дала гроші на звільнення Шевченка. Проте картина на аукціоні так і не була продана.
Шевченко не був бідним. Наприклад, 1845 року він малює 12 картин, вартість яких становила 5 рублів сріблом – чималі гроші на той час.
Шевченко любив модно одягатися і купував дорогий одяг. Його знаменита смушева шапка і комір – це не буденний одяг пересічного українця, а столичний петербурзький «шик».
Про яку Україну мріяв Тарас Шевченко?
До нас дійшло 11 автопортретів Шевченка. Це немало, враховуючи, що ще понад 200 його картин і малюнків вважаються втраченими.
Всі знають “Кобзар”. Проте це лише перша збірка, в яку увійшло всього 8 творів. Пізніше Шевченко видавав й інші твори. В останні роки життя вийшов “Буквар” Шевченка. Згодом власті таки вилучили примірники, хоча у донесенні вказувалося, що він «ничего в себе противного законам не заключает».
Попри велику кількість віршів українською, майже всі прозові твори Шевченка написані російською: це 9 повістей і 2 драми (одна російською, друга – частково перекладена на українську).
Попри заборону писати і малювати, саме в засланні в Оренбурзі Тарас написав більшу частину своїх повістей та створив велику кількість малюнків. Це стало можливим завдяки добродушності російських офіцерів, яким підпорядковувався письменник.