Як кіт відкрив йод

У 1811 році французький хімік-технолог і фармацевт Бернар Куртуа відкрив йод. Його друзі розповідають цікаві подробиці цього відкриття.

У Куртуа був улюблений кіт, який полюбляв сидіти на плечах хазяїна під час обіду. Куртуа частенько обідав у лабораторії. В один із днів під час обіду кіт, чогось злякавшись, стрибнув на підлогу, але потрапив на пляшки, що стояли близько лабораторного столу. В одній пляшці Куртуа приготував для досвіду суспензію золи водоростей (що містить йодид натрію) в етанолі, а в іншій перебувала концентрована сірчана кислота. Пляшки розбилися і рідини змішалися. З підлоги стали підніматися клуби синьо-фіолетового пара, які осідали на навколишні предмети у вигляді найдрібніших чорно-фіолетових кристалів з металевим блиском і їдким запахом.

“Дивовижне забарвлення, невідоме й небачене раніше, дозволяло зробити висновок, що отримано нову речовину”, – писав Куртуа в своїх спогадах.

У 1813 році з’явилася перша наукова публікація про цю речовину, її стали вивчати хіміки різних країн, в тому числі такі світила науки, як французький хімік Жозеф Гей-Люсак і англійський хімік Хемфрі Деві.

Рік по тому ці вчені довели елементарну природу речовини, відкритого Куртуа, а Гей-Люсак назвав новий елемент йодом (від грецького iodes, ioeides – схожий кольором на фіалку, темно-синій, фіолетовий).