Вчені пересадили пам’ять слимакам
Команда науковців із Лос-Анджелеса успішно перенесла пам’ять від одного слимака до іншого, перемістивши її у формі генетичної інформації під назвою РНК.
У новому дослідженні науковці пропускали легкі електричні імпульси через хвости морських слимаків, відомих як Aplysia californica. Внаслідок цього слимаки виробили захисну реакцію – вони почали стискатися, убезпечуючи себе від загрози. Після цього вчені виміряли час стискання у слимаків, яких вражали струмом, і в тих, яких не вражали. У перших цей час становив близько 50 секунд, у других – лише близько 1 секунди.
Таким чином перші слимаки стали чутливими до подразника. Вчені вилучили РНК із нервової системи слимаків, яких вражали струмом, і ввели її в невелику групу слимаків, які ще не були чутливими до електричних імпульсів. Нечутливі слимаки після цього почали поводитися так, ніби вже зазнавали ударів струмом, стискаючись – тобто демонструючи захисну реакцію – на понад 40 секунд.
Як каже один із авторів дослідження – професор Девін Ґланзман із Каліфорнійського університету Лос-Анджелеса, результати виглядали так “ніби ми перемістили пам’ять”. Це може додати ваги деяким припущенням вчених, висунутим ще кілька десятиліть тому, про те, що РНК має стосунок до пам’яті. Вважається, що тип РНК, який використовували у цьому дослідженні, регулює різноманітні функції в клітині, зокрема, пов’язані з розвитком та захворюванням.
Наголошено, що слимаки не постраждали. З огляду ж на те, що клітини і молекулярні процеси у морських слимаків дуже схожі до людських, попри те, що центральна їх нервова система має всього із 20 тисяч нейронів, тоді як людська – понад 100 мільярдів, дає підставу науковцям вважати, що ці дослідження можуть допомоги у боротьбі із наслідками таких хвороб, як посттравматичний стресовий розлад чи хвороба Альцгеймера.
Водночас професор Ґланзман не дав однозначної відповіді на запитання, чи може цей процес бути використаний для трансплантації спогадів, набутих за життя. Хоч він і висловив оптимізм, що більше розуміння того, де зберігаються наші спогади, може дати більше можливостей для дослідження різних її аспектів.н