Як побороти егоїзм у сім’ї

Себелюбство і любов повсякчасно протистоять одне одному. Якщо любов просить нас зрікатися самих себе заради іншого, себелюбство вимагає від нас зосередитися на собі.

Себелюбство подібне до недуги, що пригнічує нашу спроможність любити. Коли ми обираємо егоїзм, то догодити нам важче, тому що ми стаємо вибагливішими, надміру чутливими, вимогливими. Коли ми не дістаємо того, що хочемо, то судимо інших суворо, далі не зауважуючи своїх вад.

Як не сумно, але ми живемо у світі, що закоханий у «я». Культурне середовище, в якому живемо, навчає нас зосереджуватися на особистому досвіді, почуттях і бажаннях. Ми зневажаємо цю рису в інших людях, але виправдовуємо її в собі.

«Я заслуговую…», «Я сподіваюся…» і «Я хочу..» — це аперитиви, які використовуємо, щоб підгодовувати себелюбство. Як не прикро, ці егоїстичні тенденції закорінені в кожній особі від народження. Ви можете бачити це по тому, як поводяться малі діти, і часто також, як дорослі жорстоко надуживають одні одними. Майже кожний грішний вчинок можна пов’язати з егоїстичним мотивом. І його небезпеки стають до болю очевидними, коли він діє в подружніх стосунках.

Подружжя демонструє егоїзм у всій його красі. Коли чоловік вважає свої інтереси, бажання і пріоритети важливішими від дружини, то він несе стяг власного егоїзму. Коли дружина без упину скаржиться на те, скільки часу й енергії марнує, дбаючи про потреби свого чоловіка, то вона виявляє своє себелюбство. Дражливість і ремствування — це прихований егоїзм. Лінь та безвідповідальність – це ще одні маски, які він носить. Пихатість і хвальковитість. Повсякчасна гнівливість. Надмірна балакучість. Цей список можна поповнювати без кінця. Навіть прояви щедрости можуть бути егоїстичні, якщо головна їхня спонука – це нагода похвалитися або одержати винагороду.

Чи ви, читаючи це, не зосереджувалися на схильності свого партнера діяти подібно? Водночас ігноруючи власні аналогічні дії… Чому ми орієнтуємося на вкрай низькі стандарти щодо себе і в той же час маємо такі високі сподівання щодо інших? Відповідь на це питання чути гірко. Усі ми страждаємо від себелюбства.

Інакше кажучи, ви ухвалюєте рішення з любови до інших, або з любови до себе. Але любов «не шукає свого» (1 до коринтян 13: 5). Вона пречудово знаходить щастя в щасті інших. Якщо в подружжі панує любов, то всі зусилля чоловіка й дружини спрямовані на те, щоб смиренно опікуватися іншою недосконалою людиною, з якою вони вирішили розділити своє життя. Вони розуміють, що, одружившись, віддають себе до кінця і відмовляються від права жити решту життя заради себе. Вони вважають щастя партнера важливішим від власного.

Обираючи любов до коханої людини, ви кажете «ні» своїм бажанням, щоб сказати «так» його потребам. Це не означає, що вам заборонено прагнути до особистого щастя. Радше ви не можете відкинути щастя партнера заради власного.

Любов також веде до внутрішньої свободи. Вона допомагає вам звільнитися від тривоги нереалістичних сподівань і внутрішніх вимог. Дбаючи насамперед про свого друга, ви досягнете щастя, якого ніколи не зможете досягти, діючи себелюбно.

Неегоїстичні люди завжди несуть радість. Вони стають дивовижними друзями і партнерами в подружжі. Вони бажають відректися від заздрости та вимог і цілковито віддатися любові, служінню та самопожертві. Часто цього вдається досягти, просто дозволивши своєму партнеру зайти першому, заговорити першому, сісти першому. Що більше ви вчитеся щодня опиратися себелюбству, то сильнішими, привабливішими й щасливішими станете.

Ніхто не знає вас так добре, як ваш чоловік та дружина. І це означає, що ніхто не зауважить змін швидше, коли ви свідомо почнете жертвувати своїми прагненнями й бажаннями, дбаючи про його чи її потреби. Вони можуть тепло привітати цей факт або потай щось запідозрити, однак не минуче його зауважать.

Якщо вам цей виклик дається важко і вас засмучує ідея, що доведеться жертвувати власними бажаннями заради користи свого чоловіка чи дружини, то у вас можуть бути глибші проблеми з себелюбством, ніж ви бажаєте визнати. Поставте собі такі запитання:

Чи я справді хочу найкращого для мого чоловіка чи дружини?

Чи я хочу, щоб вони відчували любов до мене?

Чи вважають вони, що я дбаю передусім про їхні інтереси?

Чи вважають вони, що я піклуюсь передусім про них, а тоді вже про себе?

Пам’ятайте, ваш партнер також мусить вчитися того самого, що й ви: любити себелюбну особу. Але не чекайте, поки він заслужить вашу любов. Вирішіть, що ви будете першими, хто виявить справжню любов до нього, ні на що не заплющуючи очей. Покажіть йому, що це означає, своїм несподіваним прикладом. І коли все буде сказано і зроблено, ви станете щасливіші разом.

«Не робіть нічого підо впливом суперечки, чи з марної слави, але вважаючи в покорі один одного за більшого від себе» (До филип’ян 2:3).

За книгою Стівена та Алекса Кендрік “40 кроків для зміцнення подружжя і почуттів”