“Мамо, дай мені трохи свободи… І тоді я виросту відповідальною”

Якби переживання та психологічні потреби дитини виразити в словах прохання до батьків, це виглядало б приблизно так: 

Мамо, скажи мені, що тобі подобається спілкуватися зі мною. Я виросту – і знатиму, що я цікава.

Мамо, говори зі мною про почуття. Я виросту – і розумітиму себе.

Мамо, підтримай мене, коли мені важко. Я виросту – і зможу підтримувати людей, що довкола мене, коли в них трапляється зле.

Мамо, не забороняй мені плакати, злитися, сумувати, радіти. Будь сама веселою, проявляй свої почуття, визнавай свої помилки. Я виросту – і знатиму, що зі мною все ОК.

Мамо, помічай, що зі мною відбувається. Я виросту – і буду здатна на емоційну близькість із іншими людьми.

Мамо, потіш мене, коли мені складно, коли я помиляюся, коли я зазнаю невдачі. Підтримай замість того, щоб критикувати. Я виросту – і вмітиму підтримувати себе та інших.

Мамо, запитай у мене, що мені подобається, враховуй мої потреби й інтереси. Я виросту – і вмітиму піклуватися про себе та інших.

Мамо, дозволь мені відмовляти тобі, не погоджуватися з тобою…. Поважай мою, відмінну від твоєї, точку зору. Я виросту – і вмітиму говорити “ні”, поважаючи думки, з якими я не згодна.

Мамо, дай мені трохи свободи, перестань постійно контролювати мене. І тоді я виросту відповідальною.

Мамо, не квап мене ставати дорослою, дай мені побути дитиною. Дозволь мені бути слабкою, маленькою, …Тоді я виросту доброю та співчутливою….

Мамо, люби мне просто так. Я виросту – і почуватимусь цінною.

Мамо, будь зі мною поруч, поки я дитина. Я виросту – і не страждатиму від самотності.

І ще: частіше обіймай мене, будь ласка.

Автор: Олександра Гринь

Ред.: Те ж саме стосується й тата;)