Що робити з ЛГБТ? Гнати, визнати або допомогти? 

Учасники круглого столу «ЛГБТ. Гнати, визнати або допомогти?» 13 червня обговорювали актуальну для України та незвичну для церков тему.
У конференц-залі Асоціації «Еммануїл» зібралися 80 консультантів, духовних наставників, пасторів, ще близько трьохсот приєдналися через інтернет. Торкнулися всіх сфер впливу гомосексуальності: церква, суспільство, християнська позиція, сім’ї, діти.

Як віруючі можуть допомогти людям з небажаним потягом до своєї статі?

Що робити пастору, коли на сповідь прийшов гей? Чи готові церкви служити тим, хто хоче отримати свободу від цього потягу? Чи можуть гомосексуалісти стати гетеросексуалами або для них рішення в целібаті? Як християнам в суспільстві відстоювати біблійні моральні цінності, захищати інститут сім’ї та вберегти дітей від гомодиктатури? Як проявити любов Божу і повагу всупереч агресії та ненависті до людей з нетрадиційною орієнтацією, які потребують Божої любові? На всі ці питання намагалися знайти відповідь разом з експертами. Організатори круглого столу – Школа консультування «Відновлення цілісності» (рух «Територія відповідальності», Асоціація «Еммануїл»).

Коли потрібно «гнати» і кого?

Перша доповідь пролунала від Руслана Кухарчука, засновника організації «Любов проти гомосексуалізму». Він зізнався, що організація не була створена з метою реабілітації геїв і лесбіянок, а для захисту інституту сім’ї, що виступає проти пропаганди ЛГБТ-ідеології. Руслан навів факти: у 2006 році в США 52% нових виявлених ВІЛ-інфікованих протягом одного року – це були чоловіки-гомосексуалісти. «Гомосексуалісти – основна група ризику ВІЛ! Тиждень тому я перевіряв статистику 2016 року на офіційному американському сайті – 67% всіх нововиявлених ВІЛ-інфікованих – чоловіки-гомосексуалісти. Цікаво, що організації, які підтримують рух геїв, існують на гроші, виділені спеціально для боротьби зі СНІДом. Це одна з основних причин загрози національній безпеці, не рахуючи руйнування інституту сім’ї!», – констатував він.
Серед інших ЛГБТ-загроз Кухарчук назвав право на свободу слова і свободу віросповідання і право на політичний вид діяльності. «ЛГБТ-люди – це часто люди, які відчувають докори сумління, вони визнають, що їхній спосіб життя не нормальний, вони хочуть впоратися з цією проблемою. Таким людям ми повинні допомогти! Христос за них помер. Але більша частина з них – не відчувають потреби у звільненні та агресивно нав’язують гендерну ідеологію в навчальних закладах. Давайте завжди будемо розділяти: допомагати людям, які потребують допомоги й при цьому активно виступати з протестом проти пропаганди цього способу життя», – закликав Руслан Кухарчук.

Визнати або не помічати?

Професор Ріджент-університету (США) Ольга Запорожець розповіла про дослідження, які вони проводили серед студентів-християн. 11% прийняли гомосексуальну ідентичність, 18% повідомили про постійну одностатеву залежність. А також Ольга звернула увагу на той факт, що багато батьків не знали про це.
«Я навіть не здогадувався, що мій син роками плакав у подушку в своїй кімнаті через цю проблему. Я взагалі не знав його. Весь цей час я думав, що у нас чудові стосунки й не мав жодного уявлення, що йому так сильно боляче, що він навіть розмірковував про самогубство. Він намагався самостійно піти від цього, вибити молитвами цей потяг. Мене вбиває той факт, що я не помічав цього. Я все ще не відійшов від цієї новини», – поділився батько одного хлопця з університету. Ольга вважає, що не можна ігнорувати факт, що навіть серед християн, є чимало людей з тягою до своєї статі. Вона додала: «Гей-спільнота приймає і надає підтримку таким, запевняючи, що це нормально, водночас церква жене або не визнає. Важливо створити альтернативу, щоб церква стала для них безпечним місцем. А також потрібно надавати підтримку сім’ям».

Допомога на шляху до свободи

Головним питанням обговорення було – «Чи можливо допомогти людям з потягом до своєї статі відновити свою ідентичність?» і «Які фахівці можуть бути залучені в це?».
К.п.н. Людмила Гридковець має великий досвід в консультуванні людей з гомосексуальністю. Психотерапевт запевнила, що в її випадку 100% людей відновили свою первозданну ідентичність завдяки комплексному підходу – терапія і залучення священнослужителів, якщо людина потребує духовного звільнення.

«Ми повинні точно розуміти, на якому рівні людина», – зазначила фахівець. Також вона звернула увагу: «Буває, що хлопець, над яким було скоєне секснасилля отримує ще більшу травму, ніж дівчинка. Тому що він думає: «Я тепер не такий», і якщо він залишається наодинці зі своєю травмою він заглиблюється в неї ще більше. Дуже важливо підтримка батьків – не сильно «співчувати» дитини, над яким було скоєно насильство, а також не впасти в іншу крайність – повністю ігнорувати цю тему».
Причин, які могли привести людину до гомосексуальності досить багато, але як підтвердили фахівці зі своєї практики – основні коріння тягнуться з підсвідомості від дитячих травм і відсутності довірчих відносин між батьком дитини, а також від насильства.

Уінн Камерон Томпсон підтвердив, що в його служінні геям і лесбійкам – близько 30% отримують повну свободу, інші повертаються до колишнього способу життя. «У всіх людей свій шлях відновлення: комусь потрібна всього одна молитва, а іншому роки на відновлення і боротьбу. Багато хто хоче швидкого результату і здаються, особливо коли немає підтримки в церкві», – зазначив він.

Наталя Ужакова, консультант служіння “Справжні”, яка більше ніж 20 років вважала себе чоловіком, але завдяки пізнанню Бога відновила свою ідентичність додала: “Дуже важливо, щоб Церква переглянула ставлення до ЛГБТ-людей, щоб відкривала серце для таких людей, щоб не відокремлювала їх від будь-яких інших людей в залежності. Часто саме цей фактор відкидання утримує людей від Бога».

«Церква – берегиня Божих стандартів, дуже важливо як саме поводиться Церква. А християни часто кидаються в крайнощі – починаючи від позиції переслідування і гоніння людей секс-меншин до абсолютної лояльності. Від атмосфери в церкві залежить, чи прийде така людина за допомогою. Тут важливо назвати гомосексуалізм гріхом і водночас протягнути руку допомоги», – продовжив пастор Денис Подорожний.

Всі експерти круглого столу прийшли до висновку: ЛГБТ-людям, які шукають допомогу, потрібна всебічна підтримка: консультації фахівців, опіка і менторство церкви, турбота й прийняття друзів і рідних, а також групи підтримки.
Більш детально питання, як допомоги ЛГБТ-людям, розглянули 14-16 червня на курсі «Як допомогти ЛГБТ-людям відновити свою ідентичність у Христі». Доповіді та дискусії круглого столу «ЛГБТ. Гнати, визнати або допомогти? – будуть доступні на ютуб-каналі ШКВЦ до кінця червня. Матеріали навчального курсу можна буде придбати на сайті study.territoriao.info

Автор: Тетяна Пінчук, рух «Територія відповідальності», Асоціація «Еммануїл»

Фото: Асоціація «Еммануїл»