Сім’я та розвиток цивілізацій: який зв’язок?

«Здорова родина – міцна Україна!» – чуємо ми під час різноманітних акцій на захист сімейних цінностей. І це не просто хороше гасло, а реальне твердження, яке несе у собі великий сенс. Сьогодні, у День сім’ї, поміркуємо про те, чому здорова родина, заснована на стосунках любові між одним чоловіком та однією жінкою, є критично важливою ознакою розвитку держави. Те, що сьогодні називають застарілими традиціями, коли сексуальні відносини між чоловіком і жінкою мають відбуватися лише в межах шлюбу, є насправді основою для розвитку культури, адже обмеження щодо сексуальності, які впроваджує моногамія, є не тільки етичними, але й корисними.

Нижче наведено цитату з книги Ґабріели Кубі «Глобальна сексуальна революція. Руйнування свободи в ім’я свободи».

“Англійський антрополог Дж. Д. Унвін у масштабному дослідженні вивчав взаємозв’язок між сексуальністю та культурою. На початку 1930-х років він хотів перевірити тезу Зиґмунда Фройда про те, що культура ґрунтується на сублімації статевого потягу. У передмові Унвін пише: «Якби я усвідомлював, наскільки це дослідження змінить мою філософію, то я б, мабуть, і не починав його».

Він дослідив вісімдесят так званих «нецивілізованих суспільств» і високі культури: вавилонську, шумерську, афінську, римську, англосаксонську й англійську, щоб з’ясувати питання: який мають сексуальні норми суспільства на рівень його культури.

Результат досліджень можна коротко викласти в одному реченні: що більші статеві, то вищий культурний рівень, що менші статеві обмеження, то нижчий рівень культури. «Це правило не має винятків. Культури виступають на історичну сцену тоді, коли вони сильно обмежують можливість задоволення сексуального потягу, і зникають з історичної сцени тоді, коли дозволяють сексуальності опуститися до тваринного рівня непогамованого задоволення інстинкту (…). В історії немає жодного прикладу суспільства, яке б упродовж певного періоду мало високу соціальну енергію та при цьому не було абсолютно моногамним».

Якщо поглянути на розвиток нашого суспільства, то, схоже, ця закономірність черговий раз підтверджується”.

Сім’я продовжує бути основою для здорового суспільства і вона не повинна сьогодні девальвуватися під транспарантами адвокатів «вільного кохання», прав сексуальних меншин чи інших сил, які бажають жити так, як їм хочеться, а не так, як є правильно.

Читати також: Програма «Основи сім’ї»: виклики та перспективи