Брехати, щоб виглядати правдивим?

Люди здатні брехати, щоб здаватися чесними, якщо події виявилися дуже сприятливими для них і здаються занадто привабливими.

До таких висновків дійшла Американська психологічна асоціація. “Багато людей дуже опікуються своєю репутацією та тим, що про них подумають інші. Турбота про те, щоб здаватись чесними, може переважати бажання насправді бути правдивими, навіть у ситуаціях, коли це буде коштувати грошей”, – сказав провідний дослідник Шохам Чошен -Гіллель, доктор наук, старший викладач Школи ділового адміністрування та Центру вивчення раціональності Єврейського університету в Єрусалимі.

“Наші висновки свідчать про те, що коли люди отримують надзвичайно сприятливі результати, вони передбачають підозрілі реакції інших людей і вважають за краще брехати і здаватися чесними, ніж розповідати правду і постати егоїстичними брехунами”.

Дослідження виявило подібні висновки щодо брехні після серії експериментів, проведених із юристами та студентами коледжів в Ізраїлі, а також учасниками через інтернет у США та Великобританії.

В одному експерименті зі 115 юристами в Ізраїлі учасникам було запропоновано уявити сценарій, коли вони сказали клієнту, що на справу потрібно буде від 60 до 90 годин, які можуть бути включені в рахунок.

Адвокат працював би в офісі й клієнт не знав скільки годин справді було витрачено на справу. Половині учасників було сказано, що вони працювали 60 годин по справі, а іншій половині – 90. Потім їх запитали, за скільки годин вони виставлять рахунок клієнту.

У 60-годинній групі адвокати повідомили в середньому 62,5 год., причому 17 % групи були схильні завищувати свої години. А у 90-годинній групі адвокати повідомляли, що в середньому вони попрацювали 88 годин, тобто 18%  брехали, повідомляючи про менше годин, ніж вони насправді працювали.

На запитання пояснити щодо кількості годин, які вони озвучили, деякі адвокати 90-годинної групи відповіли, що переживають: чи не подумає клієнт, що його обдурили.

Інший експеримент полягав у тому, що 149 студентів магістратури в ізраїльському університеті грали в онлайн-ігри з кидання кісток та монети, а потім повідомляли досліднику про свої оцінки.

Учасники отримали приблизно 15 копійок за кожен успішний фліп монети або кістки, про який вони повідомляли.

Комп’ютерна програма маніпулювала для половини учнів, тому вони отримали ідеальні бали в іграх, тоді як для іншої групи були згенеровані випадкові результати. У групі з ідеальним балом 24% не повідомили про свою кількість виграшів, хоч і це коштувало їм грошей, у порівнянні з 4% у групі з випадковим результатом.

“Деякі учасники подолали свою неприязнь до брехні та втратили в грошах аби лише здатися чесними перед єдиною людиною, яка проводила експеримент”, – озвучила Чошен-Гіллель.

В іншому онлайн-експерименті взяли участь 201 людина зі Сполучених Штатів. Учасникам було запропоновано уявити сценарій, коли вони їздили у службових справах компанії, яка виплачувала щомісячну компенсацію за 400 миль. Їм сказали, що більшість працівників повідомляють про 280-320 миль на місяць.

Половині учасників було сказано, що вони проїхали 300 миль за місяць, а іншій половині сказали, що вони проїхали 400 миль. Коли учасників запитали, про яку дистанцію вони повідомлятимуть, то група в 300 миль сказала майже правду і повідомила в середньому – 301 милю.

У групі на 400 миль учасники повідомляли в середньому 384 милі, тобто 12% обманювали, занижуючи пробіг. Подібні результати були й в іншому онлайн-експерименті з 544 учасниками у Великобританії.

Біблія говорить: “Ще ви чули, що було стародавнім наказане: Не клянись неправдиво, але виконуй клятви свої перед Господом. А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий; ні землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого; не клянись головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною. Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого. (Мт. 5:33-37)”.

Тому, навіть, якщо правда здається занадто привабливою для інших людей, краще зберегти внутрішній спокій та не загравати з брехнею. А ви що думаєте?