Хелловін: веселощі чи дорога до пекла
Хелловін. Напередодні 31 жовтня він переслідує всіх. Головна сторінка пошукової системи «Гугл» – у хелловінському дизайні. В соціальних мережах люди діляться думками, як відзначатимуть цей день, тут же створюються групи з колективного святкування. В громадському транспорті – оголошення про спеціальні вечірки в клубах, а на самих афішах – відьми на мітлах…
Чому ми спостерігаємо такий ажіотаж та звідки в нього «ростуть ноги»?
Коріння Хелловіну
Походження Хелловіну сягає язичницьких традицій стародавніх кельтів, а батьківщиною так званого свята вважається Ірландія. В різних куточках світу його називають по-різному: Кельтським Новим роком або Днем мертвих.
Згідно з друїдським язичницьким календарем, кельтські племена ділили рік на дві половини: світлу та темну. Люди того часу дуже залежали від урожаю, якого в кінці жовтня ставало мало. З цієї причини на той період припадало багато смертей. Темна сторона року починалася 31 жовтня зі святкування Самхейну (Samhain), назва якого походить від персонажа Самхейна – князя смерті. Люди вірили, що саме в цей день відкриваються ворота в потойбіччя і душі мерців спускаються на землю та, з допомогою обрядів, живі могли встановити зв’язок із духами. Кельти вбирались у костюми, щоб обдурити злих демонів. Також є свідчення, що люди приносили в жертву тварин та дарували духам їжу.
Тобто Хелловін має явно язичницьке коріння.
Християнська церква не могла проігнорувати таке явище, як кельтський День нечисті і тому було вирішено запровадити 1 листопада “День всіх святих”. У народі “День всіх святих” – All Saints’ Day – називали Allhallowmas (the mass of all Hallows), а ніч перед цим днем отримала назву All Hallows Eve – “Переддень Дня всіх святих”. Ось звідси і пішла назва свята – Halloween.
До США Хелловін потрапив у XIX столітті. Однак набув своєї версії святкування, метою якого більше вважалися розваги та веселощі, в той час, як ірландці зберегли елементи вірувань кельтів і друїдів, датованих понад 1000 років тому.
Солодощі або смерть
Щороку в ніч з 31 жовтня на 1 листопада в багатьох країнах світу дорослі переодягаються в містичних страхітливих героїв і влаштовують тематичні вечірки з “моторошними” смаколиками. Діти у відповідних костюмах, ходять від будинку до будинку, збираючи солодощі зі словами “Цукерки або смерть!”.
Багато сімей із цікавістю ставляться до цього свята. У школах та садочках України вже почали організовувати карнавали, під час яких діти з захопленням приміряють “костюми смерті”, а у зовсім маленьких навіть не питають, одягаючи у комбінезон “скелета”. Невже їхнім матусям так хочеться жахіття та страшного декору? Для цих людей існує альтернатива, про яку ми розглянемо в наступному пункті.
Найстрашніша смерть як ПОДАРУНОК
Дитина й страшилки про смерть. Це ж так цікаво та лоскоче нерви! І на перший погляд здається чимось нешкідливим. Але що насправді відбувається в розумі маленької дитини?
В неї все тільки починається в житті, а думки на зразок «живу, щоб померти» викликають когнітивний дисонанс.
Правильніше розповісти дитині про смерть Ісуса за людей заради того, щоб вони мали вічне життя з Богом на Небі. Це дійсно дає правильний напрямок дитячій свідомості.
Жахливі муки Ісуса Христа, Божого Сина, та Його смерть на хресті є найстрашнішими в історії людства. Проте ця смерть дарувала нам спасіння, адже нею Христос заплатив за всі наші гріхи. Тому нам не потрібно заробляти вічне життя, а можемо прийняти вдячно цей дорогоцінний подарунок.
Набагато краще дивитись на хрест, на якому розіп’ятий був Ісус, адже ця смерть стала подарунком для кожного з нас, ніж на образи смерті та нечисті, які пропонує диявол.
Веселощі чи дорога до пекла?
Хелловінські святкування дехто вважає нешкідливими розвагами. Однак при цьому люди заграють з темними силами, що може призвести до трагічних наслідків.
Ми живемо в об‘єктивній реальності, яка може мати на нас вплив незалежно від нашого сприйняття. Приміряючи образ смерті та не знаючи про наслідки, ви можете викликати на себе біду.
У Біблії достатньо заяв про те, що в язичницьких обряди є гидотою перед Богом. Вони містять окультизм – містичне вчення про існування надприродних (окультних) сил і можливість спілкування з ними за допомогою ритуалів та магії.
Згадаємо першу та другу заповіді:
«Хай не буде тобі інших богів передо Мною! Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей» (Вихід 20:3-6).
У Повторенні Закону 32:16-17 сказано: “Чужими богами Його роздражнили, Його розгнівили своїми гидотами. Вони демонам жертви складали, не Богу, складали богам, що не відали їх, новим, що недавно прийшли, не лякалися їх батьки ваші!”
Також у 1 Коринтянам 10:19-21 зазначено: “Тож що я кажу? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось? Ні, але те, що в жертву приносять, демонам, а не Богові в жертву приносять. Я ж не хочу, щоб ви спільниками для демонів стали. Бо не можете пити чаші Господньої та чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу й столу демонського”.
Язичництво – це поклоніння та служіння демонам, а не Богу. Коли людина бере участь у будь-яких язичницьких обрядах, вона входить у спільність із бісами. Святкування Хелловіну – це і є участь у язичництві.
Біблія застерігає від усілякого виду язичництва, окультизму, ворожіння.
Навіщо дияволу давати шанс? Навіщо піддавати себе небезпеці, щоб потім шукати допомоги?
Бог – Творець прекрасного
Диявол не може нічого творити, а лише спотворює. Він спонукає людей із комерційною метою прикрашати скелетами, відьмами та павутинням торгові центри, влаштовує розваги з чорними магами та гадалками, до яких формуються довгі черги.
Навіщо спотворювати все навколо себе та своїх дітей жахливими картинками, які, можливо, викличуть у дитини страх та психіxні розлади?
Навколо нас стільки красивого й прекрасного, що створив Бог. Тож краще милуватись Його творінням!
Маски торжества смерті
У хелловінський період влаштовуються спеціальні костюмовані вечірки з надяганням масок вампірів, зомбі, відьом, всілякої нечистої сили, і, звичайно, діти, які ще не мають духовного досвіду, не дуже розуміють те, що відбувається. Тим більше, що вони сприймають все з довірою, якщо це походить від дорослих, авторитетних людей, як батьки та вчителі.
Ви знаєте, що люди, які служать князеві темряви, одягають на себе маски усіляких демонів та страшних потвор, зображуючи мерців?
Хтось може сказати, що все це несерйозно і немає значення, одягати костюм вампіра чи, скажімо, костюм Попелюшки на свято. Проте різниця велика. Не забуваймо, що для дитини гра і реальність завжди переплетені. Наприклад, дитині підсісти на комп’ютерну гру набагато легше, ніж дорослому, який є психічно стійкіший, і для нього віртуальна і справжня реальності мають чіткий кордон. А для дитини ці межі розмиті, тому на ній навіть опосередкована участь у язичницьких обрядах може серйозно позначитися.
Зірки кіно, які заплатили ціну за загравання зі злом
Актори знімальних майданчиків, які брали участь у фільмах-жахів чи грали ролі темних сил – диявола, відьм тощо – свідчать про те, що такий досвід не промайнув без наслідків. Так акторка Наталія Варлей, яка грала мертву панночку-відьму у фільмі-жахів “Вій” під час зйомок раптом випала з труни з пристойної висоти. Після закінчення знімань актриса злягла зі серйозною хворобою. У неї після «Вія» так і не було більше яскравих ролей у кіно. Навперекіс пішло особисте життя.
Після виходу фільму в прокат у 1967 році, за словами самої Наталії Варлей, у її житті настала чорна смуга. Тоді вона вирішила охреститися, щоб очиститися від гріха, який вона зробила, зігравши відьму в храмі.
Містичним чином за короткий проміжок часу після виходу фільму пішли з життя оператор, режисер-постановник і два актори, в тому числі й виконавець ролі Вія. А сама церква згоріла в 2006 році, через 40 років – вогонь раптом зайнявся зсередини в той час, коли будівля була зачинена.
Не менш трагічні наслідки стались із акторами фільму “Майстер та Маргарита”. Олег Басилашвілі, який грав роль Воланда, у розпал кінознімань, залишився без голосу: стався крововилив у голосові зв’язки. Басилашвілі захрип під час монологу, а потім і зовсім не зміг видавити зі себе жодного звуку. Довелося довго лікуватись, робити курс ін’єкцій, а головне – Басилашвілі прописали повну мовчанку на кілька місяців.
Актор Олександр Адабаш’ян після того, як фільмування закінчилися, опинився в лікарні. Його наздогнав серцевий напад. За 5 років сталося 13 смертей – так склалися долі людей, залучених у серіал «Майстер і Маргарита».
Серед закордонних зірок є приклади акторів, які після чи під час знімань фільму жахів загинули. Так, відразу після знімань у фільмі «Вигнання диявола» один із акторів – 54-річний Джек МакГоуран помер від серцевого нападу.
Сумна доля спіткала і Мерседес Мак-Кембрідж, яка озвучила демона Пазузу, що опанував тілом головної героїні. Жахлива трагедія трапилася з її сім’єю в 1987 році, коли син акторки вбив своїх дружину та дитину, після чого наклав на себе руки.
Одна з найтрагічніших історій трапилася на створенні фільму «Ворон». Головну роль у фільмі виконав Брендон Лі, син легендарного Брюса Лі. У фінальній сцені картини 28-річний Брендон стріляє у Фанбоя (Майкл Массі) проте в нього потрапила заглушка. В результаті куля смертельно поранила його в живіт.
Колись популярна RnB-виконавиця Алія зіграла королеву Акашу у вампірському фільмі жахів “Королева проклятих” 2001 року. На жаль, через місяць після творення кінострічки 22-річної співачки не стало. Разом зі своїми колегами вона загинула в авіакатастрофі.
Хелловін – це диявольский підступний план, який працював у всі століття. Ворогу людських душ простіше змішати язичництво з християнством, не пропонуючи своїх ідей у чистому вигляді. Але за цим криються трагічні наслідки.
Відзначаючи це «свято», ви погоджуєтесь із ворожою ідеологією, яка травмує та вбиває душі людей. Злі духи можуть заходити в сотні сімей у всьому світу, які не підозрюють, що впускають темні сили у своє життя і за власним бажанням вподоблюються не Богу, а дияволу.
Коли ви приміряєте на собі образ хелловінського персонажа, тим самим даєте згоду на те, щоб злий дух заходив до вашої “оселі” – душі.
Якщо б ви знали, що святкуючи Хелловін, ви запрошуєте у своє життя диявола, ви б робили це?