Сповідь колишнього мусульманина: від одержимості силами зла – до свободи в Христі (ВІДЕО)

Цей чоловік колись називав себе мусульманином, але прагнув до глибшого розуміння Бога. На жаль, пошуки привели його до дуже темних місць і дуже моторошних переживань. Але коли він прийшов до Ісуса, то звільнився від сил темряви.

Згідно з останнім переписом населення, кількість мусульман у Австралії збільшилася до більш ніж 600 тисяч осіб, що зробило іслам найпопулярнішою та швидкозростаючою нехристиянською релігією в країні. Але в той час як крайня ісламізація становить загрозу для австралійського суспільства, є мусульмани, які наважуються залишити свою релігію та прийняти християнство.

Ми чуємо багато розповідей із усього світу про мусульман, які навертаються в християнство завдяки снам і видінням. Тут, у Австралії, ми зустріли одного мусульманина, чию сім’ю терзав диявол, поки чоловік не пережив надприродної зустрічі з Ісусом.

Ісмаїл – турецький мусульманин. Він переїхав до Австралії, коли йому було 19 років. Хоча чоловік і сповідував іслам, але вважав себе помірним мусульманином, тому що в нього завжди були питання про Бога й релігії.

“Я хотів пізнавати невідоме про Бога, про духовний світ. І думав: чаклунство – від Бога чи від диявола?”, – розповідає він.

У пошуках відповідей Ісмаїл захопився окультизмом, не знаючи, що тим самим відкрився бісівським духам. Він познайомився з одним турецьким мусульманином, який викликав духів дошкою Куіджа та ворожив на кавовій гущі.

Ісмаїл продовжував свої експерименти в духовному світі, при тому, що прояви диявола ставали дедалі страшнішими.

«Наприклад, ми варимо каву, – розповідає Ісмаїл. – Я варю каву собі, а він варить каву собі. Потім я збовтую каву, дивлюся на кавову гущу й бачу в ній якусь істоту. Я бачу, як кавова гуща буквально оживає. Ця істота вже дивиться на мене, повиснувши позаду мене на завіску. Ці істоти дещо нагадували людей, але взагалі були чимось на зразок бісівських кажанів. У них були справжні довгі кігті. І кожен раз, коли вони плескали крилами, з них виходив дим. В останній день, коли я йшов від друга, він сказав: “дивись, двоє з них ідуть за тобою”.

Протягом чотирьох років диявол мучив двох синів Ісмаїла.

“Мої діти малювали страшні й жахливі лиця з червоними очима. Вони постійно говорили, що ці істоти підходять до їхніх ліжок і починають їх трясти. Одного разу мій син лежав у ліжку й раптом почав розмахувати кулаками, як ніби в бійці. Він кричав 10, 15, 20 хвилин – не пам’ятаю. Ми не могли його розбудити. Ніяк не могли його розбудити. І тоді я поклав його на підлогу й сказав: “У чому справа? Що відбувається?”. А він все ніяк не приходив до тями. Я дуже злякався”, – згадує Ісмаїл.

Зовсім засмучений, Ісмаїл звернувся за допомогою до свого друга, іранського християнина, який запропонував йому вивчати Біблію. Так Ісмаїл віддав своє життя Ісусу.

“І тоді я побачив якусь фігуру. Він простягнув Свої руки ось так – у напрямку до мене, і я відчував, що він посміхається. Нехай я Його й не бачив. Я міг тоді бачити тільки світло, яке заливало все навколо. Це було просто приголомшливо, і я буквально закохався в Ісуса. Ось так я навернувся у віру”, – ділиться він.

Пастор порадив Ісмаїлу молитися протягом двох тижнів, проганяючи демонів зі свого будинку.

“Щоночі я молився й благав: “В ім’я Ісуса Христа, у вас немає тут влади, біси! Ідіть геть! У ім’я Ісуса”, – розповідає Ісмаїл.

Його діти перестали бачити кошмари. З тих пір Ісмаїл прагнув Слова Божого й став читати Біблію. Він порівнював те, що сказано в Біблії, зі вченням Корану.

“У тій книзі ви не знайдете, щоб Аллах десь комусь говорив: “якщо зробиш це, потрапиш на небеса”. Є тільки один спосіб – і це померти мученицькою смертю на шляху джихаду. Тепер я знаю істину: Ісус так само реальний, як ми з вами. Він створив нас, і тільки через Його кров ми можемо прийти до Бога-Отця. Він – дивовижний, співчутливий, милостивий і Бог, Який прощає”, – ділиться Ісмаїл.

Як написано в Ісаї 9:1: “народ, який в темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло засяє над ними!”.

 

 

Джерело: МХН